Лише в однині вживаються всі іменники рядка… а) вазон, прикрість, зелень; б) Крим, молоко, залізо; в) Дністер, козацтво, ім’я; г) людство, сум, мальва; д) радість, золото, вітер

Объяснение:

буде відповідь в) Дністер, козацтво  , ім’я;

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение:

1. Уночі прийшла осінь , і вовк хмукнув на сизий лист ожини , хмукнув і сказав : «Ого-го! Далеко» , - сказав він собі : «А навіщо?» . «Тепер пропав Сіроманець»,- подумав Сашко .

2. І подумала вона , стоячи під дощем : «Чому я не взяла з собою парасолю?»

3. «Ходімо гуляти»,- сказала Оленка своїм друзям .

4. «Не міг він далеко піти ,- подумала дівчинка,- я бачила його недавно».

5. Учителька Надія Петрівна ввійшла в клас :

- Добрий день! Сідайте...

-Сашко , це правда , що з вашого села сьогодні з кузні втік Сіроманець ?

-Утік ,- відповів Сашко й сів.

-Діти , де живуть вовки ?

- У лісі ,- хором відповів клас .