(і означ, і присуд, і підметом) Малиновий чай п'ють або з медом, або з цукром. Добрий все пробачає, а злий і собі не вибачить. Мамина мова – свята і правдива. Були часи важкі для України, та все здолала рідна сторона. 6. Провідміняйте словосполучення: Шевченкове слово, різнобарвний пейзаж, безпечна подорож ( ) 7. Випишіть займенники, зробіть їх морфологічний розбір (початкова форма., розряд, відмінок, синтакс. роль) 1 б. Ніщо не підноситься вище правди. Що не любе серцю, того не роби нікому. Дій справедливо й нікого не бійся. Той, хто перестав бути другом, не був ним ніколи. 8. Запишіть, знявши риску, в дві колонки : в першу – займенник, в другу – інша частина мови. ( ) Хто/небудь, аби\хто, казна/хто, де/сь, де/не/де, далеко/далеко, чий/небудь, хтозна/чий, хто/сь, казка/коли, хтоза/де, будь/де. 9. Скласти речення із займенниками: інший, ніщо, свій (Закінчення можна змінювати

20.

А. пригода, премудрість, придніпровський.

Б. присолений, пресолодкий, прибережний.

Немає правильної відповіді, можливо, через те, що немає всіх варіантів відповідей.

21.

А. примружити, пригірклий, приборкати.

Б. приходити, приєднати, презирливий.

В. пред'явити, прибільшений, притихлий.

Г. прибудова, прикордонний, прізвище.

Д. преподобний, пришитий, приспівувати.

22.

А. прижовкати, приміський, премужній.

Б. примарнілий, прикупити, премокрий.

В. приморожений, присідати, прегрубий.

Г. привабити, приголомшити, прибутки.

Д. присоромити, привласнити, преблагий.

23.

В усіх варіантах відповідей слова написані правильно, окрім В. обшукати, безслідно, сфальшивити.

24.

А. віддячити, прізвище, безпорадний.

Б. примружений, примчати, обходити.

В. причепити, відтягти, примудритися.

Г. розтягти, прекумедний, приборкати.

Д. спалах, прикметний, передбачення.

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.

Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.

Але в саме поняття "бути людиною" кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.

У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.

Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.

Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.

Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.

Я гадаю, що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на до , визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.

Объяснение:

Хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей.

І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.

Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє.

А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям "бути людиною".

Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: "У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли..."