— Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. — Визначте уточнювальні члени. Укажіть їх вид б морфологічного вираження, надпишіть. 1. Коло діда на старому яблуневому пні сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко 2. Згодом з розвитком промисловості господарської діяльності вплив людини на природу стає все помітнішим (В. Протопопова). 3. Край шляху покритого білим камінням догорає вогнище (М. Коцюбинський). 4. Там на зеленій лавці обкладеній дерниною сперши голову на руки сидить білява панночка (М. Коцюбинський). 5. Шлях із Південної Африки туди й назад нараховує двадцять п’ять тисяч кілометрів (О. Потапенко). 6. Криниці священні для українців місця копали біля верби (О. Потапенко)

Меня зовут Вася и у меня есть друг Толя. Сегодня вечером с Толей мы договорились что он прийдет ко мне в гости , и мы поиграем в компьютерную игру В космосе.
Вот уже 6 часов , но Толи нет. Поэтому я решил начать играть без него. У меня в игре есть его зовут Лунтик он мне в сложных заданиях которые мне нужно выполнить на определенной планете.
Пошла загрузка игры... И тут высвитилась название планеты на которую я отправлюсь сегодня это была Луна. Мы с Лунтиком полетели на его родную планету ( это можно понять с имя Мы призимлились . У Лунтика на экранчике высвитилась стрелка на право и надпись: посмотри ! Я посмотрел на право и увидел маленький город. По розказом это был город под названием Лунии . Можно я пойду навищу своих родных спросил у меня Лунтик. Я ответил Да, конечно! И Линтеэик ушел в город.
Мне было скучно одному и очень голодно. Я лег на землю и заснул.
Через несколько часов меня раз будила мама. Я лежал на своей кровати рядом с письменным столом где стоял компьютер. За столом сидел Толя. Он повернулся ко мне и сказал: Какая у тебя интересная игра . Я пришел к тебе ты спал , а на компьютере был наресован какой та Лунтик мы сним собирали ракету полетели на Луну там лежал ты мне нужно было забрать тебя на Землю

Альпійські пейзажі в Українських Карпатах

Альпійські зелені гори з білястої шапкою, ароматними рослинами, тихими озерами і бурхливими річками знайомі багатьом. Але Карпати приготували не менше мальовничі краєвиди в тандемі з неймовірно теплою та відкритою гостинністю місцевих жителів. Вируючі гірські річки та водоспади заворожують, аромат ялиць, сосен та лугових трав ніжно обволікає, а мелодійний звук трембіт розноситься на багато кілометрів. При всій пишноті карпатської природи однієї з справжніх «родзинок» є озеро Синевир. Його води настільки чисті що навіть на найбільшій глибині видно дно водойми. Про це озеро місцеві розкажуть романтичну легенду і обов'язково прикрасять свою розповідь смачніми частуваннями. Можемо сказати одне: побувати в Карпатах і не відвідати Синевир – справжній злочин.