1) Відокремлене означення є в реченні (розділові знаки пропущено) *А Дні летять повні сонця й музики.Б У яснім покрові в короні зір виходить ніч.В Стрункі білі берізки соромливо ховалися за дубами.Г Мені дитино мила дорожча воля ніж зерно тво ускладнене відокремленою прикладкою речення *А Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.Б Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.В Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.Г Бережіть природу рідного краю, дорогі друзі!Д У житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку. 3)Поширене означення НЕ відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено) *А Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне й зелене кошиків.Б Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається як диво.В Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою.Г Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин.​

1)А

2)Б

3)А

Объяснение:

Наші милі домашні тварини здаються нам унікальними, несхожими на інших собак чи кішок. Дивишся на Тузика чи Мурку, і здається, ніби все розумієш, про що він тобі каже. Хоча розмова ваш відбувається на різних мовах. 

А як же спілкування з іншими тваринами? А з птахами? Пізнав людина мови звірів? 

Учені не раз намагалися проникнути в світ тварин і навчитися спілкуватися з кожною живою істотою на їх мові. Одному досліднику вдалося записати на магнітофонну стрічку звуки, які видають шпаки, коли їм загрожує небезпека. Потім він включив магнітофон із записом. Коли птахи почули сигнал небезпеки - відразу полетіли. 

Відомо багато випадків, коли тварин навчили говорити. Так, у дресирувальника Дурова собачка могла вимовляти слово «ма-ма». Один кіт заговорив ... по-азербайджанські. Ворону навчили рахувати до чотирьох, а вовка - до десяти. У цирку можна часто побачити, як звірі й птахи складають і віднімають числа (це і слони, і мавпи, і папуги, і собаки, і кози). 

Папуги, шпаки, ворони дуже добре вміють вимовляти слова і навіть пропозиції, наслідуючи людського голосу. Один папуга вивчив 120 слів! 

Всі знають, як різноманітний «мова» кішок і собак, особливо домашніх, які живуть поруч з людьми. Деякі з них дуже люблять «поговорити» з господарем. Біологи вважають, що дорослі дресировані собаки розуміють до 120 слів людської мови. 

Всі тварини користуються звуковими сигналами. Так, курка видає більше 10 сигналів, свиня - понад 20, дельфін - понад 30, соловей - кілька десятків. Ці сигнали висловлюють гнів, страх, заклик, задоволення. 

Відомий випадок, коли чоловік із дружиною взяли в будинок малятка шимпанзе на ім'я Вікі і виховували її як свою власну дочку. Вікі навчилася говорити «тато», «мама», «чашка» і ще кілька слів англійською мовою. Але найбільше вона любила говорити з до жестів або за до картинок. Подружжя вирішило навчити її мови жестів. 

Вони давали їй картинки, іграшки, книжки. Віккі навчилася малювати, користуватися посудом, зубною щіткою. За три роки вона вивчила 132 знака американського жестової мови. Розуміла кілька сотень інших знаків. Але говорити більше вона так і не навчилася. 

Вчені прийшли до висновку, що голосовий апарат мавп не пристосований до членороздільної мови. Уміння видавати звуки, подавати сигнали, навіть повторювати слова зовсім не означають, що тварини мають такий же мовою, як і людина. 

Але все-таки деяким навичкам людської мови тварин можна навчити. 

Вчені з'ясували, що легше за все навчити людському мови дельфінів. Дельфіни легко запам'ятовують і відтворюють слова, розуміють їх значення. У дельфінів відмінний голосовий апарат. Вони дуже товариські, люблять грати, допомагають один одному. Якщо один з них поранений і не може виринути, то інші піднімають його нагору, щоб він ковтнув повітря. Відомі випадки, коли дельфіни рятували потопаючих в море людей. 

Дельфіни спілкуються не лише між собою. Коли черепахи вирушають до Нікорабскім островам відкладати яйця, їх супроводжують дельфіни. Черепахи не відразу виходять на берег, а чекають сигналу дельфінів, які оцінюють обстановку на узбережжі. 

Тварини, як і люди, мають свої умовні звуки, жести. Вони багато чого б нам розповіли, багато намагаються донести і зараз. Було б добре, щоб людина завжди розумів тварин, розмовляв на мовах людських і звірячих, але залишався при цьому завжди тільки людиною.

Ось і прийшла довгоочікувана золота осінь. Листячко потроху починає опадати та жовтіти. Як і завжди вона видалась лагідною, приємною, теплою. Ми так її чекали, навіть цей тихий дощик серед ночі радує вуха та душу. Наша багряна осінь, яка ж ти неперевершена, ми любимо тебе. Ти, наче дівчиня-красуня, а то і краще. Ти, жовтолиста, усі парки обійняла собою. Журавлина ти, осінь, бо так багато пташок, але не довго, скоро вас не буде. Осінь - це не літо, не зима, у неї погода мінлива, то дощик, то теплота. Але не забувайно, що осінь - це шкільна пора, дітки біжать до школи і додому, і я піду робити домашнє завдання гаючи за тобою із вікна.