Твір-опис природи в художньому стилі на основі особистих вражень

Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер лише ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях та осокорах листя зеленіє, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. (І. Нечуй-Левицький).

Рання осінь тільки-но заходить у замріяні тихі села, ступаючи по золотих стежках перших падолистів. За тинами, попід вікнами хат цвітуть айстри. Білі, червоні й сині. Лапаті жоржини горять всіма барвами осені. Синій квіт-мороз хизується своєю запізнілою красою. Він цвістиме до глибоких морозів наперекір холодам і негоді. (І. Цюпа).

Твір на тему

моє село

маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

зазнало лиха, бідувань і слави

воно живе і вічно буде жить!

нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

що чумаки возили сіль із криму й заїжджали часто у корчму. і що перший переселенець дав назву свою. що княгиня софія кантимирівна правила нашим селом. мала маєток, роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. і церква теж була. і люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. і пісня сходила із уст сама.

мала рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

це частина моєї рідної вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

у ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто харків.

я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

я уособлюю малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барві

Важко жити без музики. ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома, по радіо і по телебаченню, в магазинах, в парках, в концертних залах і на побережжі, іноді в лісі.ми не можемо жити без музики. нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, ми уміємо граємо на музичних інструментах.музика — поєднання багатьох звуків. вони короткі і довгі, слабкі і сильні. музика відображає настрій і емоції людей.деякі люди люблять народну музику. у наший країні є численні фольклорні групи. цікаво слухати їх музику і пісні. минулого тижня ми з друзями відвідали концерт народної музики. цей концерт справив на нас велике враження.деякі люди люблять класику, але молодь віддає перевагу сучасній музиці: реп, долю і поп-музику. якщо ви хочете послухати сучасну музику, ви можете відвідати мюзик-холи і концерти популярних груп і співаків. або купити квіток і завітати до «євробачення».мені подобається слухати пісні у виконанні наших українських популярних співаків. це талановиті співаки і композитори, і мені подобається ходити на їх концерти. ми з друзями купуємо квитки заздалегідь і часто дарили нашим улюбленим виконавцям квітів.і класична, і сучасна музика популярна в наший країні. мій друг олег любить класичну музику. іноді він проводить свій вільний час, слухаючи музику вольфганга моцарта і інших композиторів. «четверта симфонія» і «шоста симфонія» шостаковича справили на нього сильне враження.