Зробити повний синтаксичний розбір речень, підкреслити усі члени речення, намалювати схеми. Розставити пропущені розділові знаки.1. Довго ще говорили обоє обмірковуючи прочитане то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки що випадково надходила одному чи другому до голови.2. Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад і мріють зорі ми серця запалим; радіє місяць повернувсь назад. 3. Хто боязкий той не рушить хто відважний той віз підважить.4. Стояла тиха і по - своєму хвилююча година згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк а внизу з - під кожного куща виповзав туман тому здавалось що над землею коливалися два неба.​

Відповідь:сама роби це не сложно

Пояснення:

Утворена під сучасної назвою 1961 року на честь Миколи Щорса внаслідок об'єднання більшої частини Новогоспитальної вулиці (між вулицею Анрі Барбюса та провулком Щорса; виникла у 2-й половині ХІХ століття, до кінця 1930-х років мала назву Прозорівський шлях) і вулиці Сурикова (до 1938 — частина вулиці Німецько-Бухтєєвської, решту якої названо Кутузовською; простягалася від Новогоспитальної вулиці до Бульвару Лесі Українки поблизу Круглої башти).

У 1970 приєднано частину Володимиро-Либідської вулиці (між вулицями Червоноармійською та Анрі Барбюса), що виникла у 1-й половині ХІХ століття).

У 1970-х роках внаслідок будівництва великого комплексу наукових і адміністративних споруд уздовж бульвару Лесі Українки, знесення старих військово-складських приміщень вулицю Щорса було скорочено.

У сучасних межах з 2000 року, коли кінцеву частину вулиці Щорса було перейменовано на честь Михайла Задныпровського!

Переважну більшість споруд на вулиці Щорса зведено у 1950—70-х роках.

1 червня, у межах святкування Міжнародного дня дитини, під час свята організованого Стрийським районним відділом освіти відбулося нагородження переможців дослідницько-пошукового конкурсу «Пам'ять роду» зініційованого Президентом Благодійного фонду «Добре серце», заступником Голови Політичної Ради Української партії Олегом Канівцем.

«Родовідна пам'ять – явище в українському побуті унікальне. Мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна, - зазначив під час свята Олег Канівець. - З метою спонукання до дослідження свого родоводу, сімейних реліквій і традицій, виховання почуття любові та поваги до своїх пращурів, ми вирішили до 20-ї річниці Незалежності України, провести конкурс «Пам'ять роду».

За його словами, Благодійний фонд «Добре серце» й надалі продовжуватиме втілювати цю ідею в життя. «Родина – це святиня людського духу, невмируща хранителька звичаїв і традицій предків. Тому давайте спільними зусиллями зміцнювати ланцюжок поколінь, сплетений з доброти й мудрості», - наголосив Олег Канівець.