Переписати, поставити розділові знаки, підкреслити відокремлені обставини. 1) Микола Кузьмич стояв спершись на верстат мовчки стежив за розмовою. 2) Тільки під’їжджаючи до рідного міста Ігор зрозумів наскільки він скучив за домом. 3) Рано-вранці Петрусь пробрався до свого селища і лежачи в буряні з насолодою гав як драпають гітлерівці. 4) Степ мовби спочиває вичахаючи м’яко оповиваючись духмяними сутінкам. 5) Петро сидів зіщулившись чекав слів директора.

Микола Кузьмич стояв, спершись на верстат, мовчки стежив за розмовою.

Тільки під'їжджаючи до рідного міста, Ігор зрозумів наскільки він скучив за домом.

Рано-вранці Петрусь пробрався до свого селища і, лежачи в буряні, з насолодою гав як драпають гітлерівці.

Степ мовби спочиває, вичахаючи, м' яко оповиваючись духмяними сутінкам.

Петро сидів, зіщулившись, чекав слів директора.

Відповідь:

Микола Кузьмич стояв, спершись на верстат, мовчки стежив за розмовою.

Тільки під'їжджаючи до рідного міста, Ігор зрозумів наскільки він скучив за домом.

Рано-вранці Петрусь пробрався до свого селища і, лежачи в буряні, з насолодою гав як драпають гітлерівці.

Степ мовби спочиває, вичахаючи, м' яко оповиваючись духмяними сутінкам.

Петро сидів, зіщулившись, чекав слів директора.

Мова - найцінніший скарб народу

Рідна мова

У кожного народу є його найбільша коштовність — це його мова. Саме в мові народ звеличує і стверджує себе в історії. Мудрість віків народу передається через рідну мову.

Українська мова — одна з таких мов, що зберігає не лише мудрість віків, але й розвивається далі завдяки своїм письменникам, поетам, науковцям. Мова дозволяє народові бути народом, українська мова визначає, що є український народ. Бо не стане мови — не стане народу. Тому наше завдання зберігати мову, передавати її нащадкам. Українська мова частіше стала використовуватися в побутовому спілкуванні, її частіше можна почути в магазинах, транспорті. Приємно, що люди з повагою ставляться хто як до рідної мови, а дехто як до державної. Річ у тім, що в Україні проживають і інші народності, які мають за рідну іншу мову, але вони мають поважати мову народу, серед якого вони живуть.

   Твір-опис свійської тварини пропоную скласти так:
   У нашій родині живе свійська тварина. Це собака на ім'я Джесі. Джесі разом з матусею ми знайшли на вулиці ще дитинчам. З того часу вона живе з нами. Джесі не має породи. Вона висока та струнка. Шерсть у моєї улюблениці коричневого кольору, гладенька. По всьому тілу у Джесі є маленькі темні плямки. Вони роблять її дуже кумедною.
   У Джесі вуха, наче трикутники. Вони чують все, що відбувається навколо. Хвостик у моєї собаки довгий та схожий на бубличок. Щодня Джесі зустрічає мене зі школи радісним гавкотом. Я дуже радий, що одного разу ми врятували їй життя. Тепер вона - наша вірна подруга по життю.