8. Виправте помилки в оформлені літературних джерел. Вкажіть яких елементів не вистачає. Півторак Звідки ми і наша мова / Григорій Петрович Півторак ; [ред. В. Г. Скляренко]. – 206 с. – К. : Наук. думка, 1993. Півторак Г. П. Мовна ситуація в Київській Русі та її вплив на давньоруську периферію // Мовознавство. / Г. П. Півторак– №4–5. – С. 3–10. Прискока О. В. Кирило-Мефодіївські традиції в мові давньоруської писемності / О. В. Прискока, В. Ю. Франчук // 2008. – Мовознавство. – Сторінки. 111–123. Русанівський В. М. / Віталій Макарович Русанівський. – АркЕк, К., 2002. – 415 с.

Я дуже люблю своїх батьків за те, що вони подарували мені життя, виховали в теплоті і турботі, до стати на ноги, навчили і підтримали. Я дуже поважаю їх і маю наміри віддячити своєму татусю і ненці, коли вони вже потребуватимуть моєї до Я ніколи не зможу переоцінити їх роль усвоєму житті, тому що вони віддали все найкраще, що мали - час, любов, доброту, свою радість - мені. Під їх пильним наглядом я навчився не допускати багатьох помилок і дійсно прислухатись до порад близьких. Батьки ніби янголи охоронці вкривають мене від всіх незгод і негараздів, завжди знаходять, як розрадити в хвилини смутку і як розділити зі мною мої радощі, успіхі і досягнення. Я ніколи не забуду рідної святині батька й ненькі і буду мати за найвищу нагороду віддячити їм за все Перш за все,я дякую своїм батькам за те, що вони подарували мені життя, можливість знайти себе в цьому світі і відчути себе потрібним і коханим! Батьки-це фундамент кожної людини, бо саме з батьків починається нове життя, нова історія! Не важливо чи був ти спочатку довгоочікуваним, запланованим або несподіванкою, головне те, що вони взяли на себе таку відповідальність і дали тобі можливість жити, дихати, радіти життю! Мені дуже шкода тих нещасних дітей, від яких відмовилися і залишили в Дітячих  будинках. Це не вина дітей а дурість, безрозсудність, безжалісність і безвідповідальність батьків. А адже вони просто не заслуговують цих дітей! Але я вдячний насамперед Богу за його безцінний дар, Батьків! І не просто батьків, а чудових батьків, які роблять для мене все, що в їхніх силах і навіть більше.

Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/05/blog-post_5014.html

Кожного дня ми відкриваємо для себе нові горизонти життя і вдосконалюємо свої навички і знання. Як у наш час, коли техніка і наука з кожним днем крокують у майбутне, так і в минулому, з суспільством з консерватимними і ліберальними поглядами,  твердження "вчитися ніколи не пізно" не втрачає свою актуальність. 

Людина, яка б вона не була, кожен день використовує безліч інформації. І що буде, коли вона вирішить, що їй досить навчатись і що вона вже розумна? А буде те, що вона просто втратить своє розуміння реальності. Вона не знатиме нових слів, які кожного дня збагачують нашу мову, не вмітиме користуватися новою технікою, яка активно входить у повсякденний побут. Тобто, почнеться її деградація. А кому це потрібно?

Отже, ми маємо кожного дня навчатись і пізнавати щось нове. Тільки тоді ми здобудемо справжі знання і будемо жити в гармонії зі світом.