Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близький, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол...с..кий, в’юн..кий, держал..це, кружал..це, ціпил..но, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., бац.., Хар..ків, шир..ма, сімдесят.., сім..сот, с..огодні, утр..ох, купец..кий, одес..кий, кавказ..кий, бас..ко, різ..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, сон..кові, млин..кові, вір..те, удар..мо, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, шіст..ома, с..ома, віс..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, сваш..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гір..ку, гал..ці, Гал..ці, пол…ку (танок), пол…ку (віськова одиниця), тіл..ки, (з) тол..ку, міл..ка (риба), міл..кий.

ответ: Дядько письмо емаль паморозь мороз постать боязкий тонкий вузько тонко польський вюнкий джерельце кружальце ціпильно Ковальчук Медведчук палац палець бац Харків ширма сімдесят сімсот

Объяснение:

ответ:дядько,письмо,емаль,паморозь,мороз, постать,близький,боязкий,тонкий,вузько,тонко,польський,в'юнкий,держальце,кружальце,ціпильно,Ковальчук, Медведчук,палац,палець,бац,Харків,ширма,сімдесят,сімсот,сьогодні,утрьох,купецький,одеський,кавказький, баско,різко,бриньчати,різьбяр,донці,станьте, сипте,ріжте,сонкові,млинькові,вірте,удармо,комірчику,трьома,шістьма,шістьома,сьома,вісьма,сниться,снишся, дочці,свашьці,ляльці,ллю,візьму,гірку,гілці,Галці,польку,полку,тільки,толку,мілка,мілький

Объяснение:

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.

Дим - (ти) димиш, дід - дідик, літо - літечко, осінь - осінній, береза - березник, дуб - дубочки, коса - косар,  кобза - кобзар, гордий - гордість, читати - читець, вовк - вовчисько, лис - , вітер - вітерець, бас - басочки, білий - біленький, квасоля - квасолечка, насіння - насіннячко, тополя - тополенька, Київ - київський, качка - качиний, молодий - молодесенький, село - сільський, гарний - гарнесенький, земля - земляний, лист - листочки, книжка - книжечки, хмара - хмарочка, Житомир - житомирський, Запоріжжя - запорізький, Херсон - херсонський.