Запишіть сполучення слів: у першу колонку – із прийменником, у другу – із сполучником. Трактор або комбайн; боротися за мир; мати й дочка; розповідати про екскурсію; відпочивати у таборі; вранці та ввечері; повільно, але правильно; вийти на прогулянку; маленький, зате спритний; то дощ, то мокрий сніг; звітувати про роботу. 2. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Визначте прийменники цифрою 1, сполучники – 2, частки – 3, вигуки – 4. Конвалії – ніжні, з в..тонченим ароматом, в..сняні квіти, котрі, мов чарівні б..лосніжні п..рлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на г..лявинах та байраках. Перед вікном тополі. Нехай людям лихо сниться, а ми засп..ваймо. Ми не забудемо пісні, що їх н...вчала мати. Чує серце недол..ньку, сказати не вміє. Було колись, запорожці вміли п..нувати. Ой, що то за шум учинився? Еге ж, снідати вам пр..несла. 3. Складіть речення з будь-якими трьома вигуками. А, е, ай, алло, бувай, Ку-ку, щасливо, добридень, ​

беспонятия хе..(а так бы

Осінній ранок настає повільно. Лежачи в ліжку, я гаю, як у вікні поступово розгоряється ранкове світло. Воно бліде та неяскраве, не те, що влітку. Влітку сонячні промені так і б'ють у вікно. А тут не зрозумієш, розвиднілось вже чи ні.

Хмарно осіннім ранком. А ще холодно. Якщо опівдні може пригріти сонечко, то вранці точно не помилишся з визначенням пори року. Осінь є осінь: вона зустрічає вогкістю, мерзлякуватістю, вітрами.

Але сьогоднішній ранок тихий. Тільки листя тремтить на дереві за вікном. Воно ще зелене, але без яскравого сонячного світла здається блідим. Такого ранку всі кольори на вулиці стають неяскраві. У цьому є своя краса, я розумію. Немає зайвої строкатості, наприклад. Але особисто мені таке не дуже подобається.

Починаєш цінувати домашній затишок та теплу ковдру, з-під якої не хочеться вилазити. Моя мама обожнює на вихідних відлежуватися в ліжку з самого ранку, під теплим пледом. Не тому, що вона лінива, а тому, що їй так затишно. Такий ось осінній відпочинок для дорослих. Я, наприклад, все одно в ліжку не втримаюсь! Мені хочеться на вулицю погуляти, побігати. А вона заварює каву, додає туди молоко та ставить ноутбук на коліна.

Але сьогодні п'ятниця - треба йти до школи. Повітря на вулиці холодне, чисте та свіже. Воно бадьорить та дає сили. За це я люблю осінь. Хочеться прямо вдихати її!

Над головою кричать зграї птахів, а взагалі природа мовчить. Чути тільки шум міста. Але я не сумую осіннім ранком. Я йду до школи, а там мої друзі. У школі шумно та весело, доки, звичайно, всі не посідали за парти.

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.

Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-opis-zovnishnosti-lyudini-6-klas/#ixzz4Ql5BSTsR