189. Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Ось вони рідні озера та луки в синім добрі солов’їних ночей (М. Руденко 2. І тільки місяць високе холодне світило супроводив їх у нічні степов О. Гончар). 3. Яка ж вона пектораль що змусила весь світ заговорити про себе? (М. Русяева). 4. Під час Другої сві­тової війни Адольф Гітлер хотів розпиляти Запорізький дуб і вивезти його до Німеччини як трофей і символ перемоги (А. Штаненко). 5. Ласкаво на Івано-Франківщину край смерекових лісів (О. Травневий). 6. Автор генерального плану парку відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо запропонував модний на той час англійський стиль який припав до душі замовниці (Р. Маленков). 7. Поет шевченківського кореня Андрій Малишко живе та росте й після своєї смерті (Д. Павличко).

5. Особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом, і поєднує у собі граматичні особливості дієслова і прикметника 6. Що означає діеслово. 8. Її визначають за закінченням дієслова в третій особі множини 10. Буває дійсний, умовний, наказовий По вертикали 1. Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи часі. 2. Дієслово- це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?що? 3. Особлива незмінювана форма дієслова, що називає додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? 4. які функції реченні дієслово найчастіше виконує у реченні. 5. Зміна дієслів за особами, часами і числами називається 7. У реченні прикметник найчастіше виступає як. 9. Розділ граматики в якому вивчаються явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови

Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).

Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).