Позначте відмінок, рід, число. Гесястий, зелений, засланий, споришевими, чарівного, могутня, сторічних, ніяке, старі, м'яке, ніжне, лагідне, вербовий, ніжний, лагідний, жерстяне, дубове, наступальний, солодким.

1. Визначте речення з НЕоднорідними означенням (розділові знаки пропущено)

Г. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.

2. Схемі О,О і О відповідає речення (розділові знаки пропущено).

Б. Пролітають над ними віки лихоліття і хмарки.

3. Тире треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено).

В.Земля вода усе поснуло.

4.Слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець,- називається:

А. Звертання

5. Визначте речення зі звертанням (розділові знаки пропущено).

В. Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.

6. Вставними можуть бути всі слова та словосполучення в рядку.

Б. безусловно, по-моєму, між іншим;

7. Вставне слово у реченні вказує на джерело повідомлення

В. Там, кажуть, сонце спати лягає.

8. Двокрапку треба ставити у реченні (розділові знаки пропущено).

А. А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.

9. Правильним для цього речення є обгрунтування пунктуації, запропоноване в рядку. По вулиц йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ.

Б. Коми для виділення вставного слова.

10. Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смилової ролі виділяються в усному мовлення інтонацією й паузами, а на письмі - відповідними розділовими знаками, називаються

Г. відокремленими

11. У якому реченні вжито поширене звертання?

Б. Зоре моя вечірняя, зійди над горою...

Дома ми посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу цій хаті і сімейству її; із покуття, з-під рушника весь час дивиться на нас на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо: вона оцінює наші завзяті старання та нашу чемність, бо ж посипали ми тільки житом-пшеницею, а головне – від душі, повними жменями; той зичливий іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді, коли, відкричавшись та ждучи подарунків, ще якийсь час топчемося біля порога весело розбурханим після співу юрмиськом, а жінка з німбом довкруг голови по-материнськи озирає кожного з нас.

[ ]; [ ]: [ ], (бо), а (...); [тоді], (коли), а (...).

|___↑___↑ |↑↑

чому? чому? коли? коли?

ми підкреслити однією лінією;

посипаємо, сіємо-віємо та викрикуєм – двома лініями;

дивиться – двома лініями;

Пречиста Матір – однією лінією;

дивиться – двома лініями;

вона – однією лінією;

оцінює – двома лініями;

посипали – двома лініями;

ми – однією лінією;

почуваємо – двома лініями;

топчемося – двома лініями;

жінка – однією лінією;

озирає – двома лініями.