Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені прикладки. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмом. 1. Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро (Г. Костюк 2. Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою (Л. Мацько). 3. Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича, Святополка, Володимира Мономаха, Святослава Всеволодовича (М. Тищенко). 4. Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества (С. Плачинда). 5. Двадцятишестирічний лікар-мікробіолог майбутня зірка світової медичної науки і майбутній президент Усеукраїнської академії наук Данило Заболотний провів на собі перший експеримент, прийнявши винайдену холерну вакцину (Л. Мацько). 6. Михайла Щепкіна кріпака з Куртини викупили 1818 року в Полтаві за 7207 карбованців (М. Шудря). 7. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа, зведений за наказом Генріха І чоловіка Анни Ярославни (О. Балабко).

Объяснение:

Від поданих імен та імен по батькові утворіть форму кличного відмінка.

Андрій Валерійович, Галина Федорівна, Валерій Михайлович, Геннадій Микитович, Михайло Петрович, Володимир Олександрович, Олександр Григорович, Богдан Олегович, Віктор Антонович, Юрій Анатолійович, Ірина Василівна, Раїса Зіновіївна, Олена Борисівна, Ірина Павлівна, Тетяна Григорівна, Людмила Іванівна, Зінаїда Костянтинівна, Ніна Арсентіївна, Мар’ян Назарович, Давид Миронович, Микола Іванович, Зінаїда Петрівна, Оксана Тарасівна, Дмитро Михайлович, Петро Якович, Георгій Ісакович, Галина Петрівна, Наталя Володимирівна, Борис Борисович.

Друже, товаришу, пане, письменнику, поете, міністре, учителю, директоре, отче, охоронцю, стороже, сину, синку, хлопчику, хлопче, парубче, чоловіче, дядьку, спортсмене, командире, лікарю, сусідко, водію, дідусю, онуче, онуко, вихователю.

У кличному відмінку однини іменників першої відміни треба вживати закінчення -о, -е (-є), -ю. Тверда група має закінчення -о: дружино, сестро; м'яка група має закінчення -е: земле, Катре (а після голосного та апострофа — закінчення -є: мріє, Маріє); мішана група має закінчення -е: душе.

Іменники другої відміни утворюють кличний відмінок за до закінчень -у, -ю, -е. Тверда група має закінчення -е для більшості безсуфіксних іменників: друже, козаче; -у: якщо іменник містить суфікс на -к-, -ик, -ок,-ко (синку) і якщо це власні імена іноземного походження з основою на г, ґ, к, х (Фрідріху). М'яка група має закінчення: -ю для більшості іменників: Віталію, кобзарю; -е для деяких іменників, що закінчуються на -ець: кравче, хлопче, а для іменників середнього роду на -е кличний відмінок має форму називного. Мішана група має закінчення: -е (для власних назв з основою на шиплячий та загальних з основою на -ж, -р): стороже, тесляре та -у (для деяких іменників мішаної групи з основою на шиплячий, крім -ж, -р): викладачу, читачу.

Іменники третьої відміни утворюють кличний відмінок за до закінчення -е: любове, смерте та -и: мати.

Кличний відмінок однини четвертої відміни має форму називного та знахідного відмінків.