Провідміняйте числівники : дві цілі й чотири сьомі

"Прощання на пероні"
- Ох, як це сумно.
- Що саме?
- Та хіба ти не розумієш? Зараз ми проводимо останні хвилині, розмовляючи друг із другом, а потім ти застрибнеш у цей потяг та поїдеш з рідного містечка далеко-далеко, і тільки вітер матиме змогу наздогнати тебе.
- Невже ти вважаєш, що я не повернуся сюди? Ми ж із тобою обов'язково зустрінемося, як тільки закінчиться моя невелияка подорож.
- Але коли ти зможеш повернутися?
- Сестричко моя, я скоро приїду назад, додому, ти й не встигнеш оком кліпнути.
- У наступний раз я поїду з тобою, добре? Мені так буде спокійніше.
- Гадаю, наші батьки тоді почнуть хвилюватися удвічі більше, ніж зараз, хоча це звичайнісінька поїздка, а втішити їх буде нема кому.
- Тоді, може, ми поїдемо всі разом?
- Добре, добре, це буде гарна сімейна пригода. Але зараз мені вже потрібно бігти, щоб не запізнитися. Я дам вам знати, коли приїду, щоб ви не хвилювались.
- Буду чекати. Щасти тобі, братику.
- До зустрічі. Я люблю вас.

  Завдання: Напиши, яка професія тобі подобається і чому. Зроби відповідний висновок.

  Мені подобається професія історика. Мені здається, що дуже цікаво досліджувати минуле.Я знаю, що історики часто відвідують розкопки, їздять у експедиції. Вони відтворюють те, що було тисячі років тому. А супроводжують їх старинні та антикварні речі.

  Історики дуже розумні. Вони знають, як краще розвивати країну. Адже їм відомі будь-які наслідки. Я сподіваюсь, що в мене вийде стати істориком. Це дуже цікава, незвичайна та активна професія.