"Ніч перед боем" Дуже-дуже терміново:5 Що робили бійці, які відступали? (виберіть 2 відповіді)А тікали з поля боюБ плакалиВ проклинали все на світіГ стрілялися з розпачу6 Ким був до війни Петро Колодуб?А садівникомБ бригадиромВ водіємГ головою колгоспу7 Якими словами зустрів бійців Платон Півторак?А "Чого це ви тікаєте?"Б "Тікаєте, бісові сини?"В "Чи боїтеся ви смерті?"Г "Смерті боятися не потрібно"8 Які почуття охопили П.Колодуба, коли діди перевозили їх через річку?А і сум, і хвилювання, і страхБ і страх, і відчай, і більВ і сором, і розпач, і жальГ і переживання, і ненависть, і відчай9 Яку думку утверджував дід Платон? (виберіть 2 відповіді)А далеко відступати не потрібноБ не потрібно боятися смертіВ потрібно поспішити з перевезеннямГ землю доведеться відбирати назад10 На кого був схожий дід Савка?А на ІсусаБ на Миколу-угодникаВ на Святого ГавриїлаГ на Святого Михаїла11 Що у військовому статуті сказано про війну?А не можна відступатиБ потрібно битися до перемогиВ коли сили ворога більші, потрібно здаватисяГ коли цілиш у ворога, возненавидь ціль​

5)в

6)а

7)б

8)в

9)б,в(на рахунок "в" сумніваюсь)

10)б

11)г

Розгнівалася  стара  Зима : задумала  все  живе  на  землі  знищити ,  і  почала  з  пташок .  Набридли  вони  їй  веселим  щебетом, невтомним  гомоном .Дмухнула  Зима  холодом , зірвала  листя  із  золотих  гаїв і  лісів,  розкидала  його  по  сумних  дорогах . Нема  куди  пташкам  сховатися.Почали  вони  збиратися  невеселими  зграйками , радилися  перед  далекою  дорогою ,  потім  здійнялися  і  полетіли  за  високі  гори  , за  сині  моря Весну шукати. 
Довго вони летіли над морями-океанами, вже й крильця стомилися, аж раптом бачать перед собою зелений острівець. Зраділи пташечки перепочинку, сіли на землю. Аж дивляться - йде молода гарна дівчина, вся у зеленому вбранні. Підійшла вона до них , та й питає: "Звідки летите, що шукаєте?"  Розповіли їй пташки про свою біду ла вона їх та й каже : "Ви знайшли те, що шукали, я - Весна. Я вам до " Відпочили пташечки та й разом з Весною полетіли додому. Прилетіли, а там вже Зима вже майже все живе заморозила, лютує. Але юна Весна змахнула своїми руками, і на небі розійшлися хмари, виглянуло сонечко, усміхнулося. Тоді почало воно гладити своїми ніжними промінчиками Зиму, розтопило лід у її серці. Соромно стало Зимі, розплакалась вона, і весь лід довкола теж почав топитися. Ожила природа, зраділо все живе. Відступила люта Зима геть. А щасливі пташки заспівали на честь Весни свої найкращі пісні.

Дети сидели за столом и ужинали. Женя наколол на вилку салат, растерял половину содержимого, пока нес ее ко рту. И так несколько раз. Иногда, когда дети что-то делают не так, и это приводит к не очень хорошим последствиям, я могу со злости сказать, что у кого-то «кривые руки». Это выражение воспринимается веселым смехом. И вот Диана, видя, как Женя уже который раз теряет свой салат на стол и на пол, поворачивается к папе и заговорщически объявляет: - Папа, у Жени руки не прямые, поэтому он все роняет...Вот такие вот смешные порой наши детки. А что новенького вытворяют ваши малыши?