Будьласка зробіть 1, 2, 3 рівень

Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора? - Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України. - Я також дивилась цю передачу. - Що тобі у ній сподобалось? - Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання. - Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями. - І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології! - Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином. - А як думаєш, цим повинні займатися науковці? - Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука. - А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні. - Як саме прості люди можуть цьому сприяти? - Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення. - Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь. - У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск? - Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі! - Дякую, бувай!

Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/4159128-sklasti-dialog-obminu-dumkami-ta-vrazhennyami-vid-teleperedach.html

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: «Що може зацікавити у праці звичайного косаря?». Та чи знаєте ви — наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.