1. Виконайте синтаксичний розбір речення. На болоті спала зграя лебедів.

Паша зауважує з деяким розчаруванням, що на нього ніхто не звертає уваги ,що всі, хто може стояти при вікнах визирають у білий Світ, ніби забігли сюди з вулиці від дощу й тепер зазирають у небеса, чекаючи, коли дощ нарешті мине.

Паша - імен., зауважує- дієсл., з - частка, деякими -прикм., розчаруванням - імен., що-сполучник, на-спол, нього- займ, ніхто-займ, не-спол, звертає-дієсл., уваги- імен., що-спол., всі-займ., хто-займ., може - частка, стояти-дієсл, при - прийм., вікнах-імен., ніби-частка, забігли-дієсл., сюди-? ,з - прийм., вулиці- імен., від - прийм., дощу - імен., й - частка, тепер - ?.зазирають - дієсл., у - приєм., небеса - імен., чекаючи - дієсл(дієприкметник), коли - прийм., дощ-імен., нарешті -частка, мине - дієсл.

Протягом дня ми спілкуємося з різними людьми. Розмовляемо близько й постійно з рідними в сім’ї. Говоримо епізодично з малознайомими й незнайомими людьми. А починаємо наше спілкування в родині. Зранку всі поспішають, у всіх членів сім’ї різний настрій. Тут і стає перед людиною екзамен на вміння розмовляти. Справді, вихована людина, яка поважає близьких, не демонструватиме свого невдоволення.
У сім’ї добре видно, які ми насправді. Тому не слід забувати про «чарівні слова», яких нас учать батьки з дитинства. У сім’ї в постійній розмові з близькими ми дістаємо перші уроки правильної поведінки. Саме в ній, серед рідних, треба бути душевно тоншим і добрішим. Цього можна і треба вчитися.