есе "Роль УПА в боротьбі проти нацистських окупантів" Эссе "Роль УПА в борьбе против нацистских оккупантов"

Действия украинских националистов против немецких оккупантов — вооружённое противодействие германской оккупационной администрации со стороны Украинской повстанческой армии (УПА) и других украинских националистических организаций. Активно началось с весны 1943 года, после того, как на III конференции ОУН(б) было принято решение выступить против немецких оккупантов, отряды УПА начали нападать на немецкие опорные пункты на Волыни[7].

Весна-осень 1943 — период наиболее интенсивных боев УПА с немцами на Волыни (основной период «антинемецкого фронта»). УПА захватывает отдельные населенные пункты на Западной Украине где создает собственную администрацию (например, «Колковская республика»), пытается противодействовать хозяйственной деятельности немцев, ведет оборонительные бои (антипартизанские акции Эриха фон дем Бах-Залевского и Ганса Прюцмана)[8][9][10][11][12]. УПА осуществит сотни нападений на полицейские участки, обозы и склады вермахта, главным образом с целью добычи оружия, снаряжения и продовольствия, и заявить о себе как о защитнике прав украинского народа[13].

Летом 1943 в Галичине ОУН-Б создало аналог УПА — Украинскую народную самооборону. Задача УНС заключалась в рас действий УПА на Галичину. Название УНС, вместо УПА использовалось, чтобы не подставлять под удар немцев организационные мероприятия в дистрикте Галиция, где были другие оккупационные условия. УНС готовится для борьбы против СССР, но оборонительных боев с немцами все же избежать не получилось. Параллельно продолжается набор добровольцев в дивизии "Галичина". Со временем УНС меняет название на УПА-Запад.

В начале 1944 года УПА фактически свернёт антигерманский фронт и постепенно будет налаживать взаимовыгодные отношения с СС, вермахтом и СД с целью совместных боевых действий против Красной Армии. Осенью 1944 конфликт УПА с немцами полностью прекращается, потому что завершается немецкая оккупация Украины. Немецкая пропаганда начинает одобрительно отзываться об УПА[14]. Начнутся попытки немцев привлечь украинское освободительное движение на свою сторону (освобождение политических узников, создание УНК и УНА).

Объяснение:

Н.в.шістесят кулькових авторучок,вісімдесят їстівних грибів,вісімдесят гравців збірної
Р.в. шістдесяти кулькових авторучок,вісімдесяти їстівних грибів,вісімдесяти гравців збірної
Д.в. шістдесятьом кульковим ручкам,вісімдесятьом їстівним грибам,вісімдесятьом гравцям збірної
З.в. шістдесяти кулькових авторучок,вісімдесяти їстівних грибів,вісімдесяти гравців збірної (вибач але тут я не впевнена)
О.в. шістдесятьма кульковими авторучками,вісімдесятьма їстівними грибами,вісімдесятьма гравцями збірної
М.в.на шістдесятьох кулькових авторучках,на вісімдесятьох їстівних грибах,на вісімдесятьох гравців збіроної

Ього суспільства ми ще тільки вчимося.Колись казали, що найпершим обов’язком школяра є добре навчання, і сьогодні ця точка зору залишається правильною. Якщо я, ти й кожен з хлопців та дівчат України будемо серйозно ставитися до навчання, то результатом цього стане зростання рівня освіти в суспільстві. Тобто більше буде поміркованих людей, які добре знають, що треба робити задля власного зростання й майбутнього розквіту нашої держави. Виходить, що громадянські обов’язки людини є записаними, перш за все, не на сторінках законодавчих актів, а в серцях і душах людей. Держава ж може бути сильною лише своїм народом. А почнемо ми з того, що хоча б порозуміємось один з одним, з батьками, учителями й усіма людьми, з якими спілкуємось.Людина є членом суспільства. Хоч яким егоїстом вона себе буде вважати, але завжди її оточуватимуть люди. А люди складають уже цілу державу. Отже, кожна людина має обов’язки щодо суспільства, щодо держави. Цього року пройшов всеукраїнський перепис населен­ня. Пам’ятаю, як жінка, яка збирала в населення дані, шкодувала, мовляв, дуже неорганізовані ми люди, не вміємо поки що жити в суспільстві. Це означало, що не всі громадяни правильно зрозуміли значення цього перепису, а тому й не намагались якось до людям, які його здійснювали.Я замислився: невже можна далі нам залишатися такими ж неорганізованими людьми, для яких слова “громадянський обов’язок” є не більше, ніж пустий звук?Найперший обов’язок щодо суспільства — це мати власну громадянську позицію. На мій погляд, усі інші громадянські обов’язки беруть свій початок саме звідси. Кожна людина повинна брати участь у демократичних виборах. Кожен повинен зрозуміти, що виконання суспіль­ної роботи не є чимось виключним, наприклад, у тій же Європі. Ось і нам треба згадувати батьківський і дідівський досвід громадської роботи. А втім, порівняно з ними ми знаходимося в кращому становищі: нас ніхто ні до чого не примушує. Навіть до юнаків та дівчат може стати тут у пригоді, адже наша молодь — це комунікабельні, завзяті, сильні люди.Є ще один важливий громадянський обов’язок — поважати іншу людину як неповторну, єдину у світі осо­бистість. Якщо один поважає іншого лише за те, що той є громадянином, то таке суспільство можна вважати абсо­лютно здоровим. На жаль, взаємоповазі на рівні в