Вправа 1. Робота з текстом. Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, стиль, складіть його план і запишіть тези. (Тези – це стисло сформульовані основні положення тексту, абзацу і т.д.) Пам’ятайте про слухачів. Егоцентрична людина, виступаючи перед слухачами, має наміри дещо інші, ніж промовець, який своїм виступом прагне принести користь слухачам. Закоханий у себе оратор виступає перед аудиторією, щоб похизуватися, послухати самого себе, переконатися у значимості своєї персони. Його не цікавлять інтереси слухачів, їх бажання, проблеми. Він не намагається пояснити суть справи, залюбки вживає іноземні терміни і слова, що виражають абстрактні поняття, аби похизуватися своєю ерудицією. Коли виступає такий промовець, то складається враження, що він стоїть на трибуні не заради слухачів, а слухачі сидять у залі, щоб надати його особі важливості і блиску. Такі промовці, навіть якщо вони й гарно говорять, не користуються успіхом. їх не хвилюють власні виступи, вони не дбають про поглиблення змісту, насичення новою інформацією, щоб принести цим найбільшу користь людям. І навпаки, промовець, який не шкодує сил і часу, щоб зібрати найновіші дані для своєї лекції, намагається дібрати вдалі приклади, що ілюструють те чи інше твердження, неодмінно матиме успіх. Гарна промова чи лекція цікавитиме всіх. Здатність постійно дбати про слухачів і вміння поставити себе на їх місце - одна з найважливіших передумов успіху промовця. З цим тісно пов'язане і вміння стежити за реакцією в залі. Справжній промовець постійно гає за реакцією аудиторії. Як дізнатися, чи цікавить слухачів те, що ви говорите Якщо в залі тиша, якщо слухачі сидять спокійно й уважно на вас дивляться, якщо дехто з них киває головою на знак згоди, то це означає, що ваш виступ проходить успішно. Якщо ж слухачі перешіптуються, крутяться на місцях, не дивляться на вас, позіхають, то це незаперечні ознаки втрати слухачами інтересу до виступу. (З підручника)

Барви осіннього лісу початок осені завжди чарівний. повітря стає прозорим, а все навкруги виграє-яскравими кольорами. невеличкий ліс теж золотиться,   багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. а після дощику з кущів вилазять гриби.. кумедні, товсті. на старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. особливо поважними серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками – мухомори. намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним. пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. а разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.

Чорна вдова не дарма носить таке ім'я. павучиха відразу ж після спаровування стає вдовою, оскільки часто сама вбиває й поїдає самця, який запліднив її.       клас   -  павукоподібні        ряд   -  павуки        родина   -  павуки-тенетники        рід   -  latrodectus       основні дані:   розміри  довжина:   самка - до 25 мм, самець значно менший.  форма й колір:   колір тіла шовковисто-чорний, яскраво-червоний візерунок на черевці змінюється залежно від виду.  крила:   має нервово-паралітичну дію. розмноження  шлюбний період:   теплий час. після спаровування самка кілька разів відкладає запліднені яйця. спосіб життя  звички:   одинаки.  їжа:   мухи, нічні метелики, жуки, мурашки, інші павуки.  тривалість життя:   у неволі - декілька років, у природі - зазвичай 1 рік. споріднені види  багато інших павуків родини павуків-тенетників, схожі на небезпечні види.     чорні вдови живуть у теплих регіонах усього світу. вони є добре відомими завдяки своїй сильній отруті, якою павуки вбивають здобич, а інколи - і людину. чорна вдова небезпечна тим, що любить селитися поблизу людини. друга назва павуків - каракурти, що тюркськими мовами означає чорна смерть.  розмноження     самець чорної вдови, перш ніж відправитися на пошуки партнерки, тче маленьку павутину, треться об неї кінцем черевця так, щоб на ній опинилися краплі сперми. потім він всмоктує сперму статевим органом, педипальпами, які схожі на маленькі ноги. після цього самець вже готовий до зустрічі з партнеркою. він починає трясти павутиною на знак того, що готовий виконати життєву функцію. під час статевого акту самець за педипальп переносить сперму в тіло самки. іноді відбувається тільки одне спаровування, проте самка може зберігати сім'я в своєму тілі й використовувати його, наприклад, через декілька місяців. після спаровування самка сплітає шовковистий кокон, в який відкладає яйця. через деякий час з яєць вилуплюються світлі павуки, які є мініатюрними копіями своїх батьків і які невдовзі стають самостійними.  їжа     чорна вдова харчується мухами, нічними метеликами та іншими літаючими комахами, а також мурашками, жуками та навіть павуками інших видів. вона майструє безладну, тривимірну павутину, дуже часто з коротким „ковпачком", в якому сама ховається, очікуючи на здобич. павутина самців менше павутини, витканої самкою. здобич, чорна вдова час від часу торкається кінцівками волокон. коли комаха, пролітаючи, зачепиться за липкі волокна мережі, вона приклеюється до них. павук через павутину відчуває навіть найлегший рух жертви, шо бореться за своє життя, тому він, не гаючи ані миті, вибігає з укриття й починає обвивати здобич липкими нитками. потім павук упорскує в тіло жертви отруту разом зі слиною, що містить травні ензими, і продовжує обвивати паралізовану комаху павутиною.      протягом наступних декількох годин слина перетравлює тіло жертви, і чорна вдова висмоктує її розчинений вміст м'язистий шлунок павука діє як насос. від здобичі залишається тільки порожній панцир. спосіб життя     чорні вдови (павуків цього роду називають також каракуртами, шо в перекладі з тюркських мов означає „чорна смерть") живуть у багатьох теплих регіонах світу. ці павуки ві перевагу сусідству людини. чорні вдови люблять темні, захищені місця в підвалах або сараях. їх також можна зустріти в житлових будинках, наприклад, на нижній стороні стільця, де павуки нерухомо сидять догори ногами. чорні вдови плетуть неправильної форми мережі під дошками підлоги, в купах сміття і навіть упоперек унітазу. вони ведуть одиночний спосіб життя. чорні вдови активні вночі, тому на людей тільки в тому випадку, якщо їх застануть зненацька або чим-небудь налякають.      отрута, яку виділяє чорна вдова, містить нейротоксини, що впливають на нервову систему і викликають сильні болі та судоми, що ускладнюють у ссавців дихання. на місці укусу цього павука видно маленьку червону плямочку, яка швидко зникає. потім різкий біль розповсюджується по всьому тілу. настає психічне збудження. отрута чорної вдови дуже небезпечна і для людини, проте укус цього павука не завжди призводить до смерті.  чорна вдова і людина     чорні вдови полохливі, тому вони уникають людей, ніж на них. ці павуки тримаються поодинці.      чорна вдова заслужила славу вбивці, проте число людей, яких убила її отрута, невелике. згідно з американською статистикою, з 1291 людини, яких чорна вдова вкусила протягом 217 років, за період з 1726 по 1943 рік, загинуло тільки 55. ймовірно, більшість жертв - діти або старі люди, у яких дія отрути могла викликати додаткові ускладнення. укус чорних вдів викликає симптоми, подібні до стенокардії і табесу.