У якому рядку всі слова – сполучники: А) ніби, поза, зате, наче; Б) якби, від, щоб, за; ( ) В) де, поки, аби, як; Г) ніж, проміж, з-посеред, хоч би. 2. У якому рядку всі сполучники сурядності: А) але, та, і, або; Б) хоч, хоча, однак, й; ( ) В) зате, хоча, який, ні; Г) щоб, проте, також. 3. У якому рядку всі сполучники підрядності: А) бо, тому що, оскільки, якби; Б) а, і, коли, зате, або; ( ) В) бо, та, проте, начебто, ніби; Г) хай, ні…ні, ледве, й, однак. 4. У якому рядку всі сполучники підрядні приєднують речення мети: А) що, як, мов; Б) щоб, для того щоб, з тим щоб; ( ) В) мов, хай, що; Г) бо, оскільки, коли. 5. У якому рядку всі сполучники підрядні приєднують речення часу: А) як тільки, що, наче, бо, щоб; Б) коли, як тільки, щойно, поки, допоки; ( ) В) оскільки, незважаючи на те що, але, та, чи; Г) мов, якщо, хоч, дарма що, ніби. 6. У якому рядку всі сполучники належать до одного розряду за будовою: А) тому що, незважаючи на те що, для того щоб, через те що; Б) аби, чи…чи, щоб, у зв’язку з тим що, то…то; В) коли б, якщо і, ледве, хоч; ( ) Г) оскільки, внаслідок, того що, якщо, бо, але. 7. Скільки сполучників у поданому реченні: Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли, я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти. А) 1; Б) 2; ( ) В) 3; Г) 4. 8. У якому рядку правильно написані сполучники: А) при тому, ніби то, наче б, адже; Б) немовбито, тільки-но, тому що; ( ) В) немовби, не зважаючи на те що, якбито; Г) неначеб-то, ніби-то, отож-то. 9. У якому рядку всі сполучники пишуться разом: А) що/б, за/те, немов/би, як/тільки, в/наслідок того що; Б) ніби/то, а/би, через те/що, так/що, як/що; ( ) В) не/мов, не/мовбито, ніби/то, за/те, після того/як; Г) начеб/то, не/наче, ніби/то, про/те, як/би. 10. Зробити повний синтаксичний розбір речення і морфологічний розбір сполучника. Але мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми.

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто­

нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних

членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й

слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,

іноді — тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні

дівчата (І. Нечуй-Левицышй);

2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);

3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);

4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх

щедрот і краси (Л. Волощук);

5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на

папері (І. Нечуй-Левицький);

6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата

(Ю. Мокрієв).

(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова

І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,

_| зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-

вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують

поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її

зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без­

конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за

Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,

наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не

раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом

годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —

і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

Объяснение:

Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто­

нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних

членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й

слова, які вони уточнюють.

На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,

іноді — тире.

Уточнювальними членами речення можуть бути:

1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні

дівчата (І. Нечуй-Левицышй);

2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);

3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);

4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх

щедрот і краси (Л. Волощук);

5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на

папері (І. Нечуй-Левицький);

6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата

(Ю. Мокрієв).

(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова

І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,

_| зовсім поруч (В. Козаченко).

Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-

вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують

поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її

зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без­

конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за

Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).

Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.

Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,

наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не

раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом

годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —

і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).

* Синтаксис як розділ граматики

427 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:

1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із

прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках

шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти

Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі

лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий

ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед

монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях

трапляються ряди відокремлених уточнювальних обставин, наприклад: Там, в долині,

в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній

млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не

стратили, не покалічили… (О. Кобилянська);

2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, пря­

мих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і

жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви

аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкий молоток (Остап Вишня).

Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами,

наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях

мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);

Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі

одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав, у

які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).

 

1500 грн в день, 40000 грн в місяць на полуниці!

Соковита полуниця пре вдома навіть на підвіконні ...

30 м = 125 грн. Последние скидки в г. Солотвин. Спешите, осталось мало...

Распродажа остатков шлангов Xhose. Цены ниже не найти

Кожаные женские кроссовки Ecco за "копейки"

Оплата после получения!

Объяснение: