Перебудуйте подані речення так, щоб вжиті в них невідокремлені члени стали відокремленими і навпаки. 1) Викупаний сонцем колос вклоняється ниві, то темніючи, то тлюючись. 2) Літній день, безхмарний і жаркий, гнав нас у холодок.

9 травня - особливе свято! У цей день весь народ відзначає свято Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Сумно стоять ветерани. Сумно, тому що багато солдатів не повернулося додому. Щороку на свято їх приходить все менше і менше. Вони слухають привітальні промови, приймають вітання, а в пам'яті проносяться ті далекі суворі дні. І кожен згадує щось своє.Дні, місяці, чотири довгих роки солдату дивилася в його очі смерть. Але солдат не відводив погляду. Вона була йому не страшна. Страшніше і болючіше було дивитися на розорені села і міста, на голодуючих і виснажених дітлахів, на змучених і втомлених жінок. Війна постукала в кожен будинок і принесла біду: матері втратили своїх синів, дружини - чоловіків, діти - батьків і матерів. Зараз живемо ми під мирним небом, але завжди будемо пам'ятати, якою ціною здобули люди цей світ.Ми люди 21 століття. І ми повинні берегти ветеранів, тому що їх залишається все менше. Я бажаю всім ветеранам здоров'я, щастя і удачі!

Одного разу ми з друзями йшли зі школи. Стояв квітень, і на вулиці було тепло, а дерева вже майже вкрилися зеленим листям. Раптом з високого дерева ми почули нібито мявкіт маленького кошеняти. За листям ми не могли нічого побачити, як не придивлялися, але ми чули, що кошеня дуже маленьке - дорослі кішки мявчать по-іншому. Ми дуже здивувалися: такі малі кошенята ще не можуть влізти на дерево. Хто ж втащив на самісіньку верхівку це кошаче маля? Кішка? Тоді куди ж вона поділася, і навіщо вона це зробила?
Доки ми гадали і сперечалися, хто полізе на дерево за кошеням, ми почули той же мявкіт вже з іншого дерева. І тут ми зрозуміли, у чому справа. Це птах! Ворони, ґави, сороки, сойки - всі вони знатні пересмішники. Вони вміють передражнювати і котів, і собак, навіть звуки сигналізації автівок. Я пригадав, як минулої осені чув з дерева собачій гавкіт, а це була сорока. Ми засміялися з полегшенням і розійшлися по домівках.