1. Безсполучниковим складним є речення А А дівча тим часом росло, і якось нараз довідалося все село, що це Петруня — лісникова дочка. Б Ще після війни люди возили з глинища глину на дахи: світло-жовту, червону, білу. В 3 полтавської Богданівки, з біленької селянської хати рушила у світи творчість народної художниці Катерини Білокур, пішла до людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили, майже фантастичної краси. Г Якби голос ніжний, тихий, любий запунав — на хвилину б, може, лихо він тяжке приспав. 2.Складається з трьох речень безсполучникове складне речення А Сашко навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: у синьому океані біля його хати повз грушу пропливали білі айсберги. Б Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темн В Берег наближався, ліс виростав, і намети в затінку дерев збільшувалися. Г Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася крутості трав — добридень я світу сказав. 3.Необхідно поставити кому між частинами безсполучникового складного речення(розділові знаки пропущено) А Рада б зірка зійти чорна хмара заступає. Б Раптом Сіроманець заліг з горба вітер доніс йому запах дикого звіра. В По дорозі косарі гомоніли про різне злазили з воза перед калюжами й на гору потім сідали і я знов бачив навколо себе їх велетенські спини. Г У груші був тоненький голосочок вона в дитинство кликала мене. Д Немає нічого страшнішого за невідомість тоді кожна хвилина видається вічністю. 4.Необхідно поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні(розділові знаки пропущено) А Зайде сонце Катерина по садочку ходить. Б Сонце високо косарі далеко коси дзвенять коні пасуться. В Люди кажуть земля прогрілася аж до материка. Г Багато снігу багато хліба. Д Настало літо настали й жнива. 5.Необхідно поставити тире в безсполучниковому складному реченні(розділові знаки пропущено) А Вона подивилась на сина і не пізнала його перед нею стояла сувора і без кінця далека їй людина. Б Поглянь у себе море там вирує міниться і грає. В Мало прожити життя треба життя зрозуміти. Г Мені снилось я мельник в старому млині. Д Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна. 6.Установіть відповідність між реченнями і їх видами. Розділові знаки пропущено 1. Угорі озвались журавлі що взяли літо на крила і летіли з ним у телії краї. 2. Каштани підносять свічі тополі співають ввись і шепоти таємничі по кронах дерев пронеслись. 3. Шумлять жита високою стіною упершись в обрій на краю землі і жайворон тріпоче наді мною піднявши в небо пісню на крилі. 4. Хуртовина гуде замітає стежину людині. Хтось воду розплескав весельцем до плеса віти тягне сад. А. Складносурядне речення Б. Складнопідрядне речення В. Безсполучникове речення Г. Складне речення з різними

Займенник — самостійна частина мови, що вживається замість імені іменника, прикметника, числівника, прислівники або його характеристики і вказує на них, Це такі слова як він, ти, я, вони У російській мові займенники поділяються на особові, зворотні, присвійні, питальні, відносні, вказівні, означальні, негативні, взаємні і невизначені.
Особисті займенники
лицоЕд. ч. Мн. ч.
1 л. ями
2 л. тиви
3 л. він, вона, оноони
Особові займенники вказують на особу, про яку йде мова. Займенники 1-го і 2-го особи позначають учасників мови (я, ти, ми, ви) . Займенники 3-ї особи вказують на особу або особи, які не беруть участі в мові (він, вона, воно, вони) .
Змінюються по особах, числах і (в третій особі однини) пологах, а також відмінюються за відмінками.
[ред.] Зворотний займенник
Передає значення спрямованості дії на суб'єкт дії (Я бачу себе в дзеркалі) .
Відмінюється за відмінками:
себе (рд. , вн. відмінки) , собі (дт. , тощо) , собою, собою (тв.) .
Форма називного відмінка відсутня. За особами, числами та родами не змінюється.
[ред.] Присвійні займенники
Присвійні займенники вказують на належність того чи іншого об'єкта (предмета, властивості і т. д. ) або більше об'єктів того чи іншого суб'єкта або групи суб'єктів.
лицоЕд. ч. суб'єкта
і объектаЕд. ч. суб'єкта
і мн. ч. объектовМн. ч. суб'єктів
і од. ч. объектаМн. ч. суб'єктів
і об'єктів
1 л. мій, моя, моемоинашнаши
2 л. твій, твоя, твоє, Ваш, Ваша, Вашетвои, Вашивашваши
3 л. його, ееего, ееихих
особа в множ. ч. свій, своя, своесвоисвойсвои
Змінюються по особах, числах та пологах, а також відмінюються за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником. Займенники 3 особи (його, її, їх) не схиляються.
[ред.] Питальні займенники
Питальні займенники вживаються у питальних пропозиціях. В цю групу (як і пов'язані з нею групи відносних, негативних і невизначених займенників) входять самі різнорідні з граматичної точки зору слова. Здатність змінюватися за числами і родами, а також схилятися за відмінками повністю відповідає властивостям тих слів, які вони замінюють:
хто
що
відмінюються за відмінками
який
який
чий
которыйсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Відносні займенники
Використовуються для приєднання підрядного речення до головного.
[ред.] Вказівні займенники
столькосклоняется за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником
цей
той
такий
такий
сейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Означальні займенники
весь
всякий
сам
самий
кожен
будь
інший
инойсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником.
[ред.] Негативні займенники
ніхто
ніщо
нікого
нічого
нисколькосклоняются за відмінками
ніякої
ничейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
Зауваження. У заперечних займенниках не завжди є ненаголошеним, а не стоїть під наголосом.
[ред.] Невизначені займенники
хтось
щось
якийсь
некоторыйизменяются за родами, числами, відмінками.
кілька
невизначені займенники з приставкою дещо або суфіксами -то, -небудь, -нибудьпишутся через дефіс: дехто, кому-небудь, що-небудь і т. п.
Зауваження. Невизначені займенники містять ударну частку не, з якою пишуться разом. х відношення до інших предметів, явищ і т. д.

1. Прощай, синє море моє, безкрає, просторе. (поширене звертання стоїть в середині речення, тому комами виділяється з обох боків)

2. Прощай, мій зошите тобі, друже, що ти думок моїх не відцуравсь. (складне речення с підрядною частиною)

3. Тобі, кохана, й пролісків не треба. Вони цвітуть під віями у тебе.

4. Краю мій, колиско пісні й танцю. На колись згорьованій землі уже гуцули, бойки, наддністрянці – свого щастя вдатні ковалі. (тире стоїть, тому що ковалі є узагальнювальним словом до однорідних членів речення перед ним)

5. Журавлина пісне, кетяже калини, пломенiть вам вічно в серці України.

6.Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало. (звертання на початку речення, кома між неоднорідними прикметниками)