► Користуючись фразеологічним словником української мови, поясніть значення поданих фразеологічних зворотів. На вагу золота, вискочити, як Пилип з Конопель, десята вода на киселі, нашому тинові двоюрідний пліт: очей у Сірка позичати.

A) Налякане заколотом гайвороння знялось із сусідньої стріхи, й било крилами

над обсипаною стріхою (М. Коцюбинський).

Б) Улиці в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум

із завзяттям і трохи зі злістю (І. Нечуй-Левицький).

в) На тракторі сиділа дівчина кругловида, закіптюжена у засмальцьованім

комбінезоні, в червоній, як шмат полум'я косинці (О. Гончар).

Г)Листатий чауш, або волове око - як його в них звуть, буйно розрісся цієї

весни (О. Гончар).

Д)Спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку

(М. Сиротюк).​

На березі моря жив-був дім. Дах перекосило. Пічка розвалилась. Труби переїхали набік. Вікна не відкриваються, двері не зачиняються. Долівка в щілинах. Колись давно в цьому будинку жили люди. Тоді він був новенький і гарний. А потім люди виїхали і будинок вийшов із ладу. Став сумувати і старіти. І сад біля будинку сумував і навіть здичавів від самотності. Яблука стали прекислими, а вишні – предрібними. Замість квітів превисока трава, кропива та будяки виросли. От і жив старий, запущений будинок в пристарому, запущеному саду.

Та одного дня листоноша приніс йому телеграму: "Приготуйся зустрічати гостей, які приїдуть здалеку. На приготування у тебе є два тижні." Зрадів будинок, що до нього повертаються люди і відчув себе знову молодим і повним сили. Недарма українська приказка говорить: «Гість в дім – радість в нім».

Объяснение: