Що може бути чарівнішим за прекрасну українську мову?ЇЇ чарівна ріка слів,море мелодійних пісень.Це просто казка,яка ллється із вуст,коли ти говориш українською!Мелодійна,чарівна,солов"їна-усе це про неї.Наші пращури полягали в землю,щоб ми знали,що таке рідне слово,рідна мова.Вона,як парость виноградної лози,що тягнеться до ніжного сонечка,яке її зігріває і допомагає зростати.так і мова-їїнеможливо не любити і не шанувати.Адже кожен українець,це маленьке зернятко у великій зв"язці колосів пшениці!Я кохаю свою мову!Я люблюУкраїну!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні: а) На землю зорану плугами спада рожево-жовтий цвіт. б) Озвучене піснями бринить моє перо. в) Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади. г) До колосків налитих туго летить моя прихилена душа. 2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні: а) На обрії біліють маревом повиті села. б) Добру віщують погоду скупані в сонці хмарки. в) Мій чорний день хитнувся і розтанув гарячим сонцем спалений згори. г) Гаптованими українськими майстринями вишиванками захоплюється світ. 3. Непоширене означення обов`язково треба відокремлювати комами в реченні: а) Мені малому палиця лісова служила за хорошого коня. б) Наближається глибока зоряна ніч. в) Стомлена нива журиться після жнив. г) Весніє день ясний погожий! 4. Правильно поставлено розділові знаки в реченні : а) У чужині одинокий, безсилий, доживаю я старечі дні. б) У чужині одинокий, безсилий доживаю я старечі дні. в) У чужині, одинокий, безсилий доживаю я старечі дні. г) У чужині, одинокий, безсилий, доживаю я старечі дні. 5.Ускладнене відокремленим означенням і відокремленою обставиною речення: а) Кара-даг, оповитий у сизі тумани, улігся на сірі піски. б) А за вікном сніги летять лапаті, і, не торкнувшись хліба і вина, сидить край столу в новорічній хаті старенька мати, сива і одна. в) Окрилений щастям найвищим, по горах, як Довбуш, ходив я вночі. г) Лягла утома на поля і води, ліси стоять, обшарпані й кошлаті. 6. Одиничний дієприслівник не треба відокремлювати комами в реченні: а) Біля багаття обнявшись сиділи друзі. б) Гай лежав розпластавшись. в) Не змокнувши риби не впіймаєш. г) Іван не вгаваючи розповідав про побачене. 7. Відокремленою прикладкою не ускладнено речення: а) Є найзначущіша дума на світі – дума про хліб. б) Стоять велично мінарети – розбиті келихи богів. в) Я палко мрію до самого рання, щоб Бог зіслав мені найбільший дар – гарячу смерть – не зимне умирання. г) А цей русявенький хлопчина – моя по батькові рідня. 8. Обставину не треба відокремлювати комами в реченні: а) Так вони співали йдучи через дикі пустині. б) Щоб досягнути успіху треба працювати не покладаючи рук. в) Важко кидати землю не залишивши на ній доброго сліду. г) Лист кленовий сяйнувши багряно-синіми прожилками упав на землю. 9. Правильно розставлені розділові знаки в реченні: а) А як співали ми рідні, наче браття, натруджені за день, зібравшись при вогні! б) Я як співали ми, рідні наче браття, натруджені за день, зібравшись при вогні! в) Я як співали ми, рідні, наче браття, натруджені за день, зібравшись при вогні! г) Я як співали ми, рідні наче браття, натруджені за день зібравшись при вогні! 10. Потребує редагування речення: а) Мандруючи країною, друзі вивчали традиції народу. б) Добре знаючи рідне місто, я не перестаю ним захоплюватися. в) Пишучи твір, завжди обмірковуй хід своїх думок. г) Згадуючи море, у моїй уяві постають літні вечори. 11. Потребує редагування речення: а) Враховуючи досвід, кожен із нас більше не помилятиметься. б) Книжка справила сильне враження, відтворюючи минулі події. в) Гостро відчуваючи чужий біль, людина здатна на милосердя. г) Його охопила радість, милуючись мальовничими краєвидами. 12. Установіть відповідність: 1 означення а) Не сумнівайся, ідучи з народом. 2 прикладка б) На ясні зорі і на тихі води спадають сутінки. 3 обставина в) Окрім початківців, на вечорі виступили знані поети. 4 додаток г) Озвучене піснями, бринить моє перо. д) На Ворсклі стоїть батьківщина Котляревського – Полтава.
— Олесь Гончар.
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
— Панас Мирний.
Мова — духовне багатство народу.
— Василь Сухомлинський