ТЕ 1 Після речення Зацвітає бузок... треба поставити кому якщо серед варіантів його продовження вибрати А) Значить прийшов травень Б)Викидає брость яблуня В)Цвіт вишні вже опадає Г)Розносяться його пахощі 2 Між частинами безсполучникового складного реченнятреба поставити кому в реченні (розділові знаки) А) Ти позич мені сніг я намалюю на ньому нас усіх. Б) Не бійся ж на стежці цій впасти підхоплю тебе й пригорну В) У серці виграє нестримна радість попереду ще вічність без кінця Г) Пливи серпанки дмухав хтось зірниці ромашок молоко взялись косити 3 Між частинами безсполучникового складного реченнятреба поставити двокрапку в реченні (розділові знаки) 4 Установіть відповідність 1 двокрапка 2 тире 3 кома А) Минають роки...крила стають важчими Б) Селяни дуже непокоїлия ... літо було надто засушливим В) Зелене листя припадає пилом ... заплутавсь поглянь у плетиві гілок Г) Верби й верболози сіро-зеленим туманом котилися по лугу ... і закривали подекуди воду. 5 Відповідність 1 складносурядне 2 складнопідрядне 3 безсполучникове А) Щось шепче зачаровано і тихо ти, той шепіт мою тишу синьо крає! Б) Не тільки учні зраділи початку канікул , а й батьки полегшено зітхнули. В) Світло хвилями ллєтцся з неба, споняє повітря , несито пожира тіні на землі , заганя їх під дерева . Г)Цілий день із вітром ми прощались , поки вечір не настав.

- Привіт Дарино. Бачу, що ти також була на цій виставі. Як вона тобі?

- Привіт. Прекрасна гра акторів, надзвичайно, цікаво було дивитися.

 -Звичайно, адже режисер - постановщик Федір Стригун. Багато народних і заслужених артистів брали участь у цій виставі..

- Я замітила, що у залі не було вільних місць на цю прем'єру.

- Так, квитки купляла за два тижні наперед, багато було бажаючих.

- Ти сиділа у партері, тобі було добре видно і чути?

-  Прекрасно бачила і чула. Сиділа у третьому ряді партеру. Правда, болять долоні бо сильно аплодувала. 

- Рекомендуватиму  всім, хто любить бути під враженням вистави ще кілька днів.
 

Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця – дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку. Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих місць столиці Слобожанщини. Відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним із найзначніших досягнень вітчизняної монументальної скульптури і є яскравим символом дружби і братерства українського і російського народів. Пам’ятник Тарасу Шевченку – своєрідна візитна картка Харкова. Дорогу до нього легко знайде навіть той, хто вперше приїхав до Харкова. Пам’ятник височіє між головною магістраллю міста – Сумською вулицею – і центральним майданом, який із здобуттям Україною незалежності дістав назву майдан Свободи.

Дуже вдало вибране місце, точно розраховані розміри монумента (його загальна висота 16,5 метра, висота статуї поета 5,5 метра), гармонійна підпорядкованість архітектурних і скульптурних елементів сприяли тому, що пам’ятник одразу органічно вписався в ансамбль міста. Пам’ятник стоїть у мальовничому місці – у саду імені Т. Г. Шевченка. Одна з алей саду веде до Національного університету імені В. Каразіна; по іншій алеї від пам’ятника можна потрапиш до ще однієї споруди, вартої уваги, – кіноконцертної зали «Україна». Цю зали кільцем обступили старі і молоді дерева саду Шевченка. Тут до саду примикав один із найстаріших в Україні зоопарків, історія якого налічує понад сто років.д Проте серцем цього дивовижного куточка Харкова є пам’ятник Кобзарю. | Бронзова статуя Шевченка піднята на тригранний пілон. Довкола нього на виступі, що поступово зростає, розташовані шістнадцять фігур, які уособлюй ють собою всю історію України. Уся ця складна композиція виростає з круглого східчастого підмурка.

Шевченко стоїть, ледве схиливши у задумі непокриту голову. Скульптор зупинив ту мить, коли поет збирався зробити крок – він увесь порив, увесь рух. На плечі накинуте пальто, права рука стиснута у кулак. У зовнішності поета, у його суворому обличчі, у зсунутих бровах, в енергійному жесті руки відчувається сила незвичайної людини, що присвятила своє життя і талант Україні, своєму народові, – людини, яка залишила потомкам велику творчу спадщину. На творчості Шевченка зросло чимало поколінь сучасних художників слова.