Мини сочинение на тему почему плачет березка

Береза плачет полезным соком Весной, когда повсюду звенят ручьи и природа оживает, в лесу начинается березовый плач – истечение березового сока. Происходит это в период бурного сокодвижения, с марта до середины апреля, но всего 7–12 дней в году.

Берёза очаровывает своей изящностью и великолепием. Распластав свои длинные и тонкие ветви, гордо стоит среди других. Выглядит она величаво. Но на самом деле плачет. С ветвей капают её слезинки. Такие маленькие. Хоть берёзка и прекрасна, но плачет она понапрасну.

Объяснение:

Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.

Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.

До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.

Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.

А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.

Дисципліна - одна з головних складових, яка тримає на плаву наше людство. Це одна з рис, яка відділяє нас від диких тварин. 
Часом люди задають питання: "На скільки важлива дисципліна для людини?" Ніхто, мабуть, і не скаже, що це не так. Завдяки дисципліні ми можемо правильно себе вести, коли ведемо діалог з іншими, коли знаходимось у людному місці. Якщо б не було цієї складової, то людство б здичавіло, і існування не мало б сенсу.
Ще з малих років наші батьки привчали нас вести себе чемно і виховувати в собі дисципліну - вміння стримуватися. Вони казали це не дарма, адже дисципліна зробила з нас людей. Без неї ми не відрізнялися б від звичайних тварин.
Навіть знаменитий філософ Конфуций зазначав важливість дисципліни в житті людини.
Тож не втрачаємо свою сутність і виховуємо в собі дисципліну.