Пісню колискову тобі співала мати синтаксичний розбір

Я завжди гублюся, коли мені доводиться висловлювати своє ставлення до якихось дуже серйозних речей. Іноді я знаходжу в собі сили відверто зізнатися, що я маю багато думок про свободу, любов, справжню дружбу, патріотизм, але не маю точних готових відповідей. Тобто я можу тільки міркувати, але всі мої міркування часом перетинаються сумнівами — ніби закреслюються, думки змінюються з часом, а переконання тільки складаються.

Коли я міркую про любов до своєї країни, особливо ж коли я чую висловлювання інших, я так само гублюся. Що таке Україна для мене? Найперше, мабуть, це люди, причому не якісь далекі, а близькі, навіть найближчі. Я вірю, що гостинність, оптимізм і почуття гумору — риси не тільки індивідуальні, а й притаманні національній вдачі, спільному для всіх нас характеру.

Україна для мене — це не тільки міфічні розмови про славетну історію чи про національні символи, це переживання й доторк до цих символів та історії. Одного разу старший брат повіз мене вихідними днями на Хортицю — я побачив те місце, про яке стільки складено легенд та дум, відвідав музей козацтва. Чи багато людей знайшло вільні три дні, аби відвідати Хортицю? Для мене в цьому й полягає патріотизм: коли цікавість щира, а не тільки на словах. Я був вражений і захоплений цією подорожжю і часто переглядаю фотографії. Я мав змогу не тільки доторкнутися до історії, про яку говорять, а й відчути її. Історія козацтва і раніше цікавила мене, як кожного хлопчика, що захоплюється лицарями, але тепер я відчуваю й уявляю все по-іншому.

Україна для мене — це не тільки вся безмежна територія нашої держави, а й, насамперед, моє рідне місто і місця, де я виріс. Я впевнений, що висловити любов до своєї землі можна не тільки урочистою промовою чи текстом, а й повсякденними справами, дбайливим ставленням. Якби кожен, хто хоч раз говорив про «гаї та лани», посадив хоча б одне деревце, наша країна стала б набагато красивішою!

Можливо, люди звикли до іншого й очікують якихось інших слів, але любов до Батьківщини для мене — це перш за все ввічливість і турбота про близьких, повага до друзів та оточуючих, дбайливе ставлення до природи та навколишнього світу, щире зацікавлення історією та мистецтвом, нехай навіть не все вдасться побачити та прочитати... І тільки потім, тільки потім слова й узагальнення. Варто пам'ятати, що усе велике починається з малих справ, а любов до країни, так само, як любов до людини, взагалі словами не висловиш.

Кожна людина наділена уявою. Ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. Вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. Уява -  це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.І саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. Спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. Потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. А разом з людиною ростуть і її мрії.  Вони стають ширшими та конкретнішими. Їх кількість неодмінно зростає. Деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.Мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися.  Мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. Хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне  слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. Ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.Важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. Для  мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. І, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. Я хотів(ла) би жити в добробуті  та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. Важко виділити одне, найзаповітніше бажання.  Проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти  свою життєву дорогу. Адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.Мрії наповнюю наше життя барвами, вони допомагають нам пізнати себе. Ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.