Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение:
На щастя життя дарує кожній людині другий шанс або надію на нього. Знаєте , кожного дня я просинаюся з думкою, що сьогодні буде новий день , і , напевно, він буде не такий, як попередній, та на жаль, кожен вівторок схож на середу а середа на четвер. Але ж одного ранку все ж таки ви прокинетесь и відчуєте, що буденність не проносить вам нічого окрім звичок, і ,мабуть,зробите нарешті те, що змінить ваше життя. Але ж зверніть увагу , що це лише надія. І нічого не станеться до поки ви нічого не зробите. Між нами кажучи можна придумати багато причин зробити щось пізніше і тішити себе мріями , але ж,здається , мало-то не хоче знайти причину щоб не звертати уваги на ті причини. Отож, по правді кажучи, бути мрійником приємно лише у своєму світі, а серед людей потрібно бути людиною. Чи не час свої мрії зробити бажаннями ,а бажання своїми цілями? Все у ваших руках. Усім відомо , що посієш , те й пожнеш.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.Визначте, у якому рядку слова з орфографою на спрощення в групах приголосних записано правильне:а)тріснути, тижневик, виїздний, контрастний, пестливий;б) рідкісний, ненависний, комендатський, якісний, захисний;в)форпостний, туриський, кількісний, баластний, обласний;г)шістсот, кістлявий, гіганський, студентський, чесний.2.Укажіть, у якому рядку записано слова , у яких спрощення відбувається лише у вимові: а) шістсот, контрастний, корисний, нещасний, гіганський;б) студентський, шістдесят, шістнадцять, баластний, юристський;в) обласний, туристський, хвастливий, рідкісний, випускний;г) бандитський, пестливий, тріснути, рискнути, вискнути.3. Визначте рядок, у якому всі слова на спрощення у групах приголосних записано правильно :а)пізній, жалісний, нещасний, серцевий, аспіранський, б)совісний, обласний, тижневий, вісник, навмиснев) шістнадцять, писнути, ремісник, міський, контрасний, г) масний, студенство, очисний, якісний, бризнути.
Відповідь:
Б,Б,Б
Пояснення:
1-Б
2-Б
3-Б