Вправа 546 Запишіть речення, уставляючи пропущені букви и розділові знаки Підкресліть дієприкметникові звороти. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. 1. Спить Галич заколисаний шер..хом яс..нового листя ошпар..ного першим морозцем (Р. Федорів 2. А повітря насто- яне на ароматах смолини і мокрого листя пр..ємно дурманить голову (Є. Шморгун). 3. І захолонувши у дивній грації зітхають свіжістю дівочою акації вітрами обділовані до ніг (В. Симонен. ко). 4. Хіба можна собі уявити українс..ку хату не закві..ану рушниками? (В. Скуратівський)​ ПАМАГИТИИ

1. Спить Галич, заколисаний шерехом ясенового листя, ошпареного першим морозцем.

2. А повітря, настояне на ароматах смолини і мокрого листя,  приємно дурманить  голову.

3. І, захолонувши у дивній грації, зітхають  свіжістю дівочою акації, вітрами обціловані до ніг .

4. Хіба можна собі уявити українську хату, не заквітчану  рушниками?

Людина завжди у всі часи прагнула до свободи. Тільки розуміння свободи у всіх різне.

Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична. 

Людське око може бачити досить далеко, ясної погоди на декілька кілометрів. Але люди завжди хотіли побачити далі, ніж дозволяв зір. Щоб показать іншим побачене, вигадали малювання. За розповіддю мандрівника лине в далечінь думка слухача, і те, чого не бачило око, побачив розум. Людська уява може створити будь-які світи: події давно минулих літ чи передбачити майбутнє. Щоб мандрувати, не виходячи з будинку, придумали телебачення.

Завдяки розуму і творчості створили лінзи і побачили не тільки далеке, але й те, що поряд, але дуже мале.

Розум веде людину в незнані глибини. Щоб побачити Всесвіт, придумали космічні телескопи, дослідницькі космічні станції, супутники. Завдяки розуму вчені віднайшли в глибинах космосу зірки з планетами.

Можливості людського ока мають межі. Людська допитливість меж не знає.