1. До назв істот чи неістот належить іменник натовп?2. Чи має форму множини іменник гостинність?3. Як перекласти українською сильная боль?4. До якої відміни належать іменники двері, ножиці?5. Яку форму матиме іменник Маріуполь у родовому відмінку?6. Який із цих іменників є незмінюваним: мрія, весло, метро?7. Якого роду іменник нежить?8. Як ви звернетеся до вчителя, якщо його батька звати Богдан, а йогосамого - Олексій?9. Яку форму має іменник кача в давальному відмінку — качаті чикаченяті?10. Як буде в кличному відмінку Андрій?​

1 неістот

2ні

3сильний біль

4

5Маріуполя

6метро

7жіночого

8Олексій Богданович

9качаті

10Андріє

1 істот

2 ні не має

3 сильний біль

5 Маріуполя

7 чоловічого

8.Олексій Богданович, Олексію Богдановиче

9 каченяті

10 Андрію

          Дивився у вікно претемне, знадвору бачив відбиток своїх гнівних, палаючих очей.Його очі, водночас ще чиїсь, вимогливі ,незліченні.Мертвих, і живих ,і ненароджених!

          Писати негайно!

          Мозок палить гарячка, а душу тривога,гнів .Нехай.Життя таке нетривке. Війнув вітерець і загасив свічку. Все передумане із земляками на рідній, "не своїй землі" ,вилити запеченим кров'ю словом у посланіє. Він вкладе в нього наболіле ,про минувшину ,сьогодення ,а найбільше про майбутнє.Змусить кожного задуматись над ним!

          Усю ніч писав, виснажуючи себе до останку, а тоді запропонував послухати вірному землякові.

           Тарас читав наче й не одному товаришеві, а всім дідам та прадідам, уславленим у боротьбі за волю, живим час від часу ,забуваючи про найсвятіше - нащадкам, що їм належатиме берегти й любити рідну матір.

           Давно вже нездужається поетові. Інший відклав би перо, а Шевченко - нізащо. Нізащо - коли нездужається Україні.

          Дивився у вікно претемне, знадвору бачив відбиток своїх гнівних, палаючих очей.Його очі, водночас ще чиїсь, вимогливі ,незліченні.Мертвих, і живих ,і ненароджених!

          Писати негайно!

          Мозок палить гарячка, а душу тривога,гнів .Нехай.Життя таке нетривке. Війнув вітерець і загасив свічку. Все передумане із земляками на рідній, "не своїй землі" ,вилити запеченим кров'ю словом у посланіє. Він вкладе в нього наболіле ,про минувшину ,сьогодення ,а найбільше про майбутнє.Змусить кожного задуматись над ним!

          Усю ніч писав, виснажуючи себе до останку, а тоді запропонував послухати вірному землякові.

           Тарас читав наче й не одному товаришеві, а всім дідам та прадідам, уславленим у боротьбі за волю, живим час від часу ,забуваючи про найсвятіше - нащадкам, що їм належатиме берегти й любити рідну матір.

           Давно вже нездужається поетові. Інший відклав би перо, а Шевченко - нізащо. Нізащо - коли нездужається Україні.