Розставте розділові знаки в реченні, визначте тип смислового зв'язку між його частинами, вкажіть у реченнях з нерівноправними частинами, який сполучник умовно можна використати. Виконуйте за зразком. Ти знаєш вони зовсім не вивчають історію. День буде вдалим на небі ні хмаринки Прийшла весна весела верба зазеленіла соловейко затьохкав вишні цвітом укрилися.

Поняття - іменнник
знаковості - іменник
 мови - іменник
 знаходимо - дієслово
у - прийменник
 працях - іменник
 лінгвістів В. Гумбольдта, О. Потебні, П.Фортунатова, І. Бодуена де Куртене, В. Богородицького - іменники
та - сполучник
 інших - займенник
 Але - сполучник
лінгвістичне - прикметник
визначення - іменник
 термін - іменник
 знак- іменник
 отримав - дієслово
 лише - частка
в - прийменник
 книзі - іменник
 Фердинана де Соссюра - іменник
«Курс - іменник
загальної - прикметник
лінгвістики»- іменник,
 у - прийменник
якій- займенник
 учений - іменник
 писав:- дієслово
 «Мова - іменник
 є - дієслово
 система - іменник
 знаків- іменник
, що - займенник
виражають- дієслово
 ідеї - іменник
 Він-займенник
 же- частка
 запропонував - дієслово
 назвати - дієслово
науку- іменник
яка-займенник
 вивчає -дієслово
 життя - іменник
 знаків-іменник
 у - прийменник
суспільстві»- іменник
семітологією.- іменник
 Така - займенник
 наука - іменник
 справді - частка
 виникла,- дієслово
 тільки - частка
 отримала - дієслово
 назву - іменник
 семіотика- іменник.

Вклонися (присудок, дієслово), моя (займенник) Україно (іменник, поширене звертання не є членом речення), цим (означення, займенник) людям (додаток, іменник) величним (означення, прикметник) і (сполучник) простим (означення, прикметник), що (підмет, займенник) в (прийменник) назвах (обставина, іменник) фронтів (означення, іменник) пронесли (присудок, дієслово) наймення (додаток, іменник) твоє (означення, займенник), ти (підмет, займенник) словом достойним (гадаю, що це словосполучення - обставина дії: розкажеш - як? - словом достойним, тобто "достойно", "належним чином"; можна, мабуть, визначати і як додаток чи обставину - словом - та означення - достойним; словом - іменник, достойним - прикметник) розкажеш (присудок, дієслово) своїм (означення, займенник) поколінням (додаток, іменник) потомним (означення, прикметник), чому (прислівник, обставина) їх (додаток, займенник) на вічну пошану (гадаю, що словосполучення - обставина мети: віддає - для чого? - на вічну пошану; на - прийменник, вічну - прикметник, пошану - іменник) твій (означення, займенник) вдячний (означення, прикметник) народ (підмет, іменник) оддає (присудок, дієслово) (М. Бажан).
Схема: [ ], (що ), [ ], (чому ). Питання треба ставити так: від першого головного до першого підрядного; від другого головного до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим з єднальними відношеннями і сполучниковим підрядним); І блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне - просте, односкладне, означено-особове, поширене, повне, ускл. поширеним звертанням та однорідними означеннями, підрядне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; ІІ блок: головне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускл., підрядне - просте, двоскл., поширене, повне, неускл.