Відокремлене означення є в реченніА Biрю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського(Л. ЗабаштаБ На чужу роботу дивлячись, ситим не будеш (Нар. творчість).в Гриць на повні груди вдихнув повітря, сповнене евкаліптових пахощів(Л. Воронина).Г Нiхто з дітей не осмілився зайти до хати, зостались на вулиці (€. Гуцало).2. У реченнi :(1) Покрилася (2) земля (3) надвечір (4) білим снігом»означення «скута морозом» НЕ БУДЕ відокремленим, якщо його розмістити на місціцифриA 1Б 2в 3Г 43.Означення треба відокремити в реченні:А За вікнами княжого терема бився холодними крилльми й ніс тривогулютневий вечір (М. Слабошпицький). б от a кинаБ Невисокий, побілений вапном мур огороджу подвір'я (О. Гончар).В На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніе почорнілий бур'ян (Панас Мирний).Г зійшли огірки, розрослися зелені та рясні, вкрили землю рясним килимом (В. Су-хомлинський).​

«Щелкунчик и мышиный король» Гофмана — одна из самых знаменитых волшебных историй в мировой литературе. Сюжет сказки родился у Гофмана в общении с детьми его друга Хитцига. Он всегда был желанным гостем в этой семье, а дети ждали его восхитительных подарков, сказок, игрушек, которые он делал своими руками. Подобно умельцу-крестному Дроссельмейеру, Гофман смастерил для своих маленьких друзей искусный макет замка. Имена детей он запечатлел в «Щелкунчике». Мари Штальбаум — нежная девочка с отважным и любящим сердцем, сумевшая вернуть Щелкунчику его настоящий облик, — тезка дочери Хитцига, прожившей недолго. Зато ее брат Фриц, доблестный командир игрушечных солдатиков в сказке, вырос, стал архитектором, а затем даже занял пост президента Берлинской академии художеств…

Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами.  Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось. Герої – це люди, які творять добро і заслуговують поваги. Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні.