21:30 числівником подскажите

числивни пидручнык та он оно

Объяснение:

я русский

Тридцять хвилин десятої

Объяснение:

Жити в гармонії з природою - це легка, але даже важлива справа. Людина, як частина природи повинна берегти її, тому що без природи не буде самої людини. Як чудово вийти на вихідних у садок та посадити квітку чи дерево тим самим створити нове життя, чи нагодувати безхатню кішку чимось смачненьким йдучи з роботи. Такими справами ми робимо світ кращим, а згодом ця доброта повертається до нас. Треба поважати усе живе, що оточує нас - зберігати ліси від вирубки, тварин від знищення, океани від забруднення та багато іншого. Адже природа дарує нам свою красу та чарівність, натхнення та свіжість. Любов та повага до природи повинна жити у кожній людині, тільки тоді ми отримаємо теж саме від неї.

Якщо ще раз перечитати вірш Шевченка "Мені тринадцятий минало..." і трохи замислитися над тим, що пережив Тарас Шевченко у дитинстві, то проблеми сучасних школярів здаються такими дрібними... Не подарували дорогий телефон, як ти хотів? А Шевченко часто голодний ходив, змалку вимушенний був працювати, щоб заробити на шматок хліба. Не такі кросівки тато й мама купили? А Шевченко сиротою рано став, босоніж до снігу ходив, як і багато інших бідних дітей в ті часи. У школі вчитися треба, а не хочеться? А Шевченко і хотів би вчитися, але грошей не було, і до школи він пішов "носити воду школярам", тобто працювати.

Те, що ми зараз маємо, перевершує найсміливіші мрії Тараса Шевченка у дитинстві. Тільки уявіть, як би зрадів такому селянський хлопчик, що жив за часів Тараса Шевченка, що всі можуть вчитися! І бідні, і багаті, і в містах, і в селах - всі! Немає неписьменних тільки через те, що у батьків не вистачило грошей на освіту дітей! А ми не цінуємо... ми звикли до цього, і навіть не замислюємось над тим, що ще нещодавно освіта була розкішшю. Не кожен міг собі її дозволити. І, хоча часи й змінилися, про це треба пам"ятати і цінувати те, що ми зараз маємо.