Закончить мысль по правилам «игра в радость «мама всегда меня ругает за плохие оценки ..

1) зі вставленою буквою и:

блискучих успіхів, в’юнкими стежками,  (за) одиноким деревом, виконуючий обов’язки, іншим разом, (з) наступаючим військом, знай наших, завмираючими звуками, про всякий випадок, до ваших послуг, (за) одинадцятим ударом, оживаючий степ, першим чином, знемагаючий боєць, такий собі.

2) зі  вставленою буквою і:

(в) одинокім вікні, блукаючі вогники, сяючі лампи, (в) одинадцятій кімнаті, відцвітаючі каштани, сякі-такі пожитки, ближнім путівцем, (о) сьомій годині, знайомій дівчині, (на) сороковім кілометрі, всеперемагаючій весні, старіючі дерева, пішли наші вгору.

Людина нарождена для діяльності.

Як тільки не називають нашу рідну Одесу. І «Чорноморською столицею», і «Одесою-мамою». Це правда. Вона цікава, колоритна, багата на унікальні пам’ятки архітектури. Одеса досить молоде місто. Їй всього двісті років. За часів Катерини ІІ виникла задумка створити місто аби покращити торгівельні зв’язки з Європою. Сьогодні Одеса – потужний промисловий і курортний центр. А її порт – це морські ворота нашої країни. Влітку Одесою прогулюються тисячі туристів і відпочивальників. Окрім пляжів, що, безумовно, приваблюють своїми краєвидами є ще багато цікавих місць. Родзинкою і, мабуть, символом міста залишаються легендарні Потьомкінські сходи, з яких відкривається неймовірна панорама на порт і море. А старовинними вуличками можна блукати вічно. Яких тільки чудернадських будиночків не побачиш. Душею цього всього є Дерибасівська вулиця. Правду ж кажуть: не прогулявся Дерибасівською – не бачив Одеси.