Зробіть морфологічний розбір прислівника. У ХІХ ст. посуд частіше почали прикрашати гутним декором (скляними джутами розетками медальйонами-печатками дрібним битим склом тощо

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1814—1861)

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не ТІЛЬКИ добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: "Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...". Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка (Керелівка). Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився (про себе, малого, і про батьківську хату в Кирилівці Шевченко згадував у повісті "Княгиня").

У 1822 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.

Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.

Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п'яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева (здібності до малярства виявилися в Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем, Оі Венеціановим, В. Жуковським, Є. Іребінкою).

Щоб розчинити камені в нирках, сечоводах, жовчному міхурі, можна використовувати такі засоби:
— 20 г лимонної кислоти (вичавлений лимон), 20 мл (1 ст. л.) маслинової олії, 20 мл горілки. Змішати й пити після кожного прийому їжі протягом 1—3 місяців. Після цього пройти УЗД-обстеження. За потреби лікування продовжити;
— 1 ст. л. яблучного оцту, 1 ст. л. меду на 150—200 мл перевареної води. Усе ретельно перемішати. Пити перед їдою в разі нормальної кислотності та після їди — в разі підвищеної;
— у щоденному раціоні повинні бути яблука. Відразу після їхнього дозрівання (1—2 місяці) потрібно щодня з’їдати по 1 кг цього фрукту будь-якого сорту, пізніше обирайте ті сорти, які довго зберігають вітаміни (наприклад, симиренка та інші), з’їдаючи по 1—3 на день. Дотримання цього правила до очистити жовчні й сечові шляхи, нирки та печінку від каменів.
Для нормального травлення потрібно:
—постійно вживати в перших і других стравах натуральний (6%) яблучний або виноградний оцет, хрін та гірчицю, а під час приготування будь-яких страв додавати чорний запашний перець (мелений або у вигляді горошку), лавровий лист. Наприклад, під час приготування вареної картоплі в каструлю треба покласти по 2—3 горошини чорного й запашного перцю, 1 великий лавровий лист, 1 велику цибулину, 2 зубчики часнику;
— крупи прожарювати перед уживанням на сковороді близько 6 хвилин для знищення різних мікроорганізмів, цвілі та вірусів, що оселилися в них під час зберігання. Не всі мікроорганізми гинуть у киплячій воді, а на сковороді температура вища, крім того, дію підсилює кисень повітря;
— хліб обов’язково пропускати через тостер (термообробка для усунення мікроорганізмів), а сир перед уживанням обробляти над парою;
— щодня з’їдати 2—3 зубчики часнику та 1 цибулину в будь-якому вигляді;
— у щоденному раціоні мати такі ягоди, як журавлина, брусниця та чорниця — свіжі або перетерті з цукром. Вони допомагають не тільки нормалізувати травлення, але й підтримувати імунітет.

У разі отруєння:
— швидку до надасть суха гірчиця: 1 ч. л. заварити в окропі, охолодити й випити. Можна вживати цей засіб з молоком або кефіром, але попередньо гірчицю потрібно заварити в киплячій воді (1 ч. л. гірчиці на 0,5—0,3 склянки води), а після цього розвести молоком або кефіром;
— перевіреним засобом є йод із крохмалем — 20 крапель на склянку завареного крохмалю. Можна також йод розводити фруктовим або молочним киселем.
Для очищення крові від різних паразитів:
— 1 ч. л. 5% спиртового розчину йоду та 1 ст. л. крохмалю розмішати в 50 мл холодної води, залити окропом (200 мл) і перемішати. Пити по 3—5 чайних ложок зі 100—150 мл молока або киселю через 30 хв після їди один раз на день за схемою: 5 днів — перерва 5 днів, потім знову 5 днів і т.д.

За перших ознак застудного або вірусного захворювання:
— необхідно пити на ніч 100—150 мл молока з гірчицею (1/5 чайної ложки, завареної у 20 мл окропу). Цей же рецепт допомагає в разі гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, а також запальних процесів внутрішніх органів. Застосовувати до поліпшення стану, після цього припинити вживання гірчичної суміші.