3. Відредагуйте речення з дієприслівниковим зворотом. 1.Купив цю книжку, я був дуже задоволений. 2.Хлопці, не сказав ні слова, вийшли з приміщення. 3.Прив’язав човна, ми сіли під вербами відпочити. 4.Загін, час від часу відпочивая в глиб ворожої території. 5.Не звертая уваги на сипучі піски, караван рідко зупинявся на відпочинок.

Відповідь:

1) Купивши цю книжку, я був дуже задоволений

2) Хлопці, не сказавши ні слова, вийшли з приміщення

3) прив'язавши човна, ми сіли під вербами відпочити

4) Загін, час від часу відпочивавши, просунувся в глиб ворожої території

5) Не звертавши уваги на сипучі піски, караван рідко зупинявся на відпочинок.

звертайтесь:

  Діалог на тему "Символіка українського народного костюма":
- Привіт, Олесю. В тебе, випадково, немає вишиванки?
- Привіт, Олю. Звичайно є.
- Чи можу я в тебе взяти на один день? У нас у школі завтра свято народних костюмів України. А я не маю вдома нічого українського.
- Так, звичайно. Це дуже цікаве свято. Я кілька тижнів вивчала історію українського вбрання. Стегновий одяг мене приваблює найбільше. Якщо тобі треба, я можу і його дати.
- А що це означає?
- Це така смугаста спідниця, що була поширена на Львівщині. Кожен регіон мав свій особливий поясний одяг. Для жінок це були запаска, фартух, плахта.
- А про що ще ти знаєш?
- Загалом українці вдягались спочатку в натільний одяг (це такі прості сорочки), потім вдягали нагрудний одяг. Був і верхній одяг, що виготовлявся переважно з овечої шкури. Якщо хочеш, ходімо в гості до мене, я тобі все покажу на малюнках з книги.
- Супер! Ходімо!

Одного разу ми з друзями вирішили сходити в похід  в гори. І трапилося це саме на літніх канікулах. От і пішли ми в гори...

Спочатку нам цей похід  здався кумедним, та потім ми зрозуміли що не такі вже і готові до того, щоб цілий день вештатися горами. У нас почалася паніка, адже я  боюся висоти і всі друзі почали вмовляти мене лізти із ними далі. А коли я все-таки погодилася, то зрозуміла, як там внизу було тепло, і ще що там було менше ящірок та павуків. Потім нам всім стало складно дихати ,але  ми дуже вже хотіли їсти, тому перебороли свій срах й сіли обідати. Звичайно, висота була незначна, та нам там дуже сподобалося і ми вирішили там і заночувати. Ой а яка була ця ніч, ну просто незабутня! Свіже повітря, вогнище, пісні, ну і, звичайно, комарі. Але нічого, адже ми поїли такий смачний омлет, який, доречі, приготувала моя найкраща подруга!
А вже зранку ми пішли назад, додому, і поки ми поверталися, я собі розбила коліно, та на щастя в нас була аптечка.
Я ніколи незабуду ці канікули, а особливо - гори!