Добери до поданих висловів прислівники-синоніми опинився просто неба, намокнути до останньої нитки, кинутися з усіх ніг, не мати кінця-краю, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу.

№1 на дворі.

№2 безкінечно.

№3 повільно.

№4 міцно.

№5 багато.

мова – це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів.наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом україни.сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.поет схвильовано писав про державну мову україни: вона, як зоря пурпурова,  що сяє з небесних висот.  і там, де звучить рідна мова,  живе український народ.

1. у мене було землі, що і кури не клюють, а в сусіда, як кіт наплакав. / у сусіда по дачі вродило стільки помідорів, що і кури не клюють. / в мене тих знань з , як кіт наплакав. 2. восени моє серце заснуло, а з приходом весни душа прокинулася знов./ коли я дізналась про зраду, моє серце заснуло. / моя душа прокинулась, коли я вперше закохалась. 3. іван з дитинства був легкий на руку, а петро - важкий./ я завжди вважав себе легким на руку. / мій друг дужий та важкий на руку. 4. у мене душа болить та серце крається за рідний край. / вчителька каже, що за кожного з нас в неї болить душа. / дівчина так гірко плаче, що в мене аж серце крається.