Вставні слова звичайно , безперечно , безумовно , справді , я знаю відносяться до групи вставних слів (словосполучень, речень) за значенням :А різноманітні почуттяБ джерело повідомленняВ ступінь достовірності повідомлюваногоГ оформлення думки​

Рідна природа - це все, що нас оточує. Те, що не створено людиною, а було й без нас, людей. Рідна природа - це синиця, що прилетіла до тебе на балкон. І клен, що росте у дворі. Навесні листочки в нього ніжні, клейкі, а восени - яскраво-жовті. І дощ, що почався саме тоді, коли ти вертався додому зі школи. І веселка, що вигнулася дугою, як тільки дощик перестав і виглянуло сонце

Рідна природа - цей той пейзаж, що ти звик бачити поблизу свого міста або села. Це наповнений звуками ліс, таємничий і дрімучий, якщо ти живеш у зоні, де є лісу. Або степ, що тільки навесні буває зеленої, а на початку літа вона вже вигорає й жовтіє. Або, може бути, тундра, якщо ти живеш на півночі. В інших місцях уже щосили літо, а у вас у тундрі тільки зацвітають ніжні квіти рододендрони на землі, тільки-но освободившейся від снігу

Звичайно, люди розташовують свої населені пункти поблизу водойм - рік або озер. Річка, що протікає через твоє місто і є рідна природа. Її вода, її мешканці, рослини, риби - це всі рідна природа. А, може бути, тобі повезло народитися й жити на березі моря? Виходить, рідна природа в тебе - це море. І його кам'яний або піщаний берег, і чайки, які розвіваються над водою, і зелені хвилі, що викидають на берег водорості. Рідна природа - це те, що завжди буде з тобою й те, що ти любиш, тому що воно належить і тобі

1. марійка мовчки дивилась на здивовану подругу. 1.        речення просте. 2.        розповідне. 3.        неокличне. 4.        двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене. 5.        підмет марійка, простий виражений іменником. 6.        присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу. 7.        у групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як? ) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого? ) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку? ) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження. 2. 1.        дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (в.сосюра). 2.        це речення складносурядне, складається з трьох предикатив­них частин: 1) дівчина троянди поливала, 2) кудись котилась хмар навала, 3) сміялась осінь за вікном, 3.        між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, сумі­сних дій). 4.        частини зв'язані між собою сурядною (перелічувальною) інто­нацією, сурядними (єднальними) сполучниками. 5.        всі частини складного речення - за моделлю простого речення -двоскладні, поширені неускладнені, повні. перша частина - дівчина троянди поливала - предикативний центр - дівчина поливала; підмет (дівчина) простий, виражений імен­ником жіночого роду, у формі називного відмінка однини: присудок (по­ливала) простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу, жіночого роду, однини. зв'язок між підметом і присудком координація, засіб вираження зв'язку флексія – а, інтонація, відношення предикативні. поливала (що? ) троянди - включає прямий додаток, виражений іменником жіночого роду, у знахідному відмінку множини: зв'язок із присудком - сильне безприйменникове керування: засіб вираження зв'язку - флексія –і; відношення об'єктні. 3. 1.        відбились зорі у воді, летять до хмар (о.гончар). 2.        розповідне, неокличне. 3.        безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність. 4.        речення складається з двох предикативних частин: 1) відбились зорі у воді; 2) летять до хмар тумани. 5.        речення з однотипними частинами. 6.        між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ) 7.        предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, спів­відношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків.