Складання непохидних прийменникив утворились таки похідні Прочитайте текст, у якому пропущено слово. Виконайте завдання 8 і 9 (1) у дитинстві ми всі від дороги чекаємо казки. (2) І вона справді приходить чи пробігає дорогами твоєї юності лише коли-не-коли зупиняється ... нас. (3) Дорого, мила дорога, і сум верби, і тополина задума біля тебе, і блакитна хустка небо над тобою. (4) Як усе це разом схоже на пристановище синього птаха. (5) Тільки де він?.. 8 пропуск у другому реченні можна заповнити кожному із зазначених прийменників, ОКРІМ (пропущене слово: коли-не-коли зупиняється ...) А коло В поблизу Б біля Г наприкінці 9 За до повторюваного сполучника з'єднані однорідні члени в реченні А першому В третьому Б другому Г четвертому 10 У реченні "Берег тут грузький, мул, як чорна кваша, встанеш ногою - буль-буль пішли пузирі" вигук належить до групи. А емоційних В звуконаслідувальних слів Б волевиявлення Г слів мовного етикету

8)Г, 9)В, 10) наверное В

Объяснение:

«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…

Так і на долю України випадали чорні та білі смуги. Її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. Вузлик за вузликом народжувалася наша держава. Червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. Кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. Чорними ж стали материнські сльози й смерть. Саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.

Наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. Строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу дають нам надію та сили боротися далі. Не здаватися, не зупинятися.

Як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. Про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. Ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. Нам є чим пишатися й що розвивати! Ми повинні бути щасливими!

Щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. Кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!

У 1 реченні дощ - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
почався - простий присудок, виражений дієсловом дійсного мин. ч., док. виду.
У 2 реченні хлопчик - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
вирішив стрибнути - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом стрибнути.
У 3 реченні погода - простий підмент, виражений іменником у Н. в. одн. ж. р.;
була чудова - складений іменний присудок, виражений неповнозначною дісєлівною зв'язкою бути в минулому часі.

Власні приклади речень:
1. Речення з простим присудком:
а) Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) (простий присудок виражений інфінітивом на позначення початку дії);
б) Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (простий присудок виражений наказовим на позначення обов'язкової, але часто небажаної дії)
Простий присудок може бути ускладненим:
 - А він дивиться не надивиться;
- Сідай покуримо;
- А він візьми й прийди;
- А він підскочив і ну кричати.
Це вже ми передали куті меду (передали куті меду - ускладнений простий присудок, виражений фразеологізмом передати куті меду). 

2. Речення зі складеним дієслівним присудком:
а) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар) ( стали накочуватися - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом + інфінітив);
б) Чи маєте ви право мене допитувати? (маєте право допитувати - складений дієслівний присудок, виражений сталим сполученням мати право + інфінітивом допитувати).

3. Речення зі складеним іменним присудком:
А) Молодість - то найкраща пора у житті ( Молодість - підмет, то найкраща пора року - склад. ім. прис.). Тут опущена дієслівна зв'язка бути (у теп. часі - є), тому роль зв'язки на себе взяла вказівна частка то).
Б) Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (Єсть народ - скл. ім. прис., виражений неповнозначною дієслівною зв'язкою бути у теперішньому часі має форму єсть.