Яким утворені прислівники повік/віків, сяк/так, тишко/нишком, давно/давно?

 

Кожен з нас мріяв би мати справжнього друга. Насправді, це не так просто — знайти друга. Мабуть, справжню дружбу треба заслужити. Саме таку дружбу і заслужив герой оповідання «Лідер» хлопчик Степанко.

Коли поранений голуб потрапив до Чубарика, йому по-справжньому пощастило. Степанко лікував його, годував, був терплячим і вірив, що голуб обов’язково виживе. Нарешті надії Чубарика справдились. Голуб не тільки став справжнім красенем і сміливим птахом, а й справжнім другом. Втративши голуба, Степанко відчував себе самотнім, адже він втратив Лідера, свого друга: «Горе було таке велике, що він і сам відмовлявся їсти. І таки справді змарнів». Хлопчик хвилювався за голуба, чи буде його хтось там далеко годувати… На щастя, справжнім другом виявився не тільки Степанко, а й Лідер, адже він повернувся: «Протер Чубарик очі, а над ним його Лідер…» Оповідання закінчується словами тата хлопчика:

- Ти дивись! Більш як тисяча кілометрів — а знайшов… Оце дружба!..

-Привіт,Павлику!
-Привіт!
-Я дуже рад,що ти не забув про мій день народження!
-Та ну що ти,(твоё имя),хіба я міг забути про таке свято найкращого друга?!
-Авжеж ні,але таких привітань я не очікував.
-Щось ти вигадуешь,я звичайно привітав тебе.
-Ні,мені було приємно як ніколи,ніхто з моїх друзів не привітав мене так.
-Годі тобі,я рад,що тобі сподобалось.
-А твій подарунок,це ж справжній скарб для мене.
-Я дуже довго шукав його для тебе,бо мені важливо зробити тобі приємно.
-Тобі це вдалось!
-Дякую!
-Розповідай,де ти його купив?
-Ні,це ж подарунок!
-Та й що,мені дуже цікаво.
-Ні,навіть не проси.
-Добре.
-Мені вже час йти додому.
-Бувай.