З'ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні Ми йшли(1) вздовж дороги, (2) що круто повертала ліворуч, (3) та раптом(4) назустріч виїхала вантажівка.1 А займенник2Б прислівникЗВ прийменник4 Г сполучникД частка​

У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість,  взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність.
  Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони. 

Прислівя не знаю но знаю словаабракадабра  (лат. abracadabra – заклинання) – магічна формула, таємне  слово, замовляння; синонім безглуздя, нісенітниці, незрозумілого набору слів.

абсолютна теперішність  (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й  історична теперішність.

абсурд  (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від  нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.

автентичний текст  (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.

автобіографія  (гp.  autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) –  власний опис свого життя.

автонім  (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .

автор  (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.

автореферат  (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.

авторські слова –  1)  грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам:   авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.

агіографія  (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.

агітаційна промова  (лат. agitatio  –  спонукання до чогось) –  промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.

аграматизм  (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.

адаптація  (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.

адгортація  (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.

акростих  (гр. akrostichos – крайній рядок) –  вipш-загадка,  в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку: