Пам'ятай, що Батьківщина — це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя. Це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові і поту. В рідному домі буває і добре, і погане. Якщо ти бачиш погане — не забувай, що це погане в твоїм домі. Над злом в рідному домі злорадствує тільки підла людина. Не відвертайся від зла, зроби так, щоб замість зла в твоєму рідному домі було добро. Ти маєш право говорити про зло в рідно­му домі тільки тоді, коли ти зробив щось хороше. 1. Накресліть схеми складнопідрядних речень з однією підрядною частиною. Визначте їхній вид 2. Накресліть схему четвертого речення. Укажіть тип підрядності 3. Підкресліть граматичну основу першого речення . Визначте вид присудка в обох частинах

Объяснение:

Сьогодні моя подруга Вікторія зробила неправильний вчинок але я не хочу зруйнувати через це нашу дружбу. я вирішила їй розповісти що так робити не потрібно. вона сьогодні зламала тремтить м іграшки Та ще до цього всього зруйнували їм три замки з піску. Я думаю я до неї поїду і скажу що так робити не потрібно адже А що було б якщо б ти була на її місці тобі було б також неприємно Ти робила, а твій труд ніяк не оцінили. Я не хочу руйнувати нашу з тобою дружбу вік просто це негарний вчинок Я надіюсь ти будеш краще і будеш робити тільки гарні вчинки

Мій улюблений літературний герой — Олесь з оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Цей персонаж подобається мені своєю справжністю. Що я маю на увазі? Олесь не падав з неба, як Хлопчик-зірка чи інші вигадані герої фантастичних творів. Він є звичайним хлопчиком, який живе в українському селі й навчається в сільській школі. Щоправда, в реальному житті дуже мало таких людей, як Олесь. Він дуже любить і цінить красу природи. А його рідний дід Прокіп — протилежність своєму онукові. Людей, схожих на діда Прокопа, дуже багато, таких не треба навіть шукати. Оскільки дітей та дорослих, що цінують природу, як Олесь, практично немає, усі в селі його вважають диваком, у тому числі і дід Прокіп. Сам хлопчик не розуміє, чому на нього так кажуть, адже він ще малий.

Коли я читаю про Олеся, то уявляю на його місці себе. Мене теж захоплює краса природи, тому я намагаюся дбайливо до неї ставитися. Мене обурює, коли після пікніка відпочивальники залишають непогашеним багаття або не забирають з собою сміття. Я не уявляю собі, як можна рубати дерева, не кажучи вже про те, щоб стріляти в звірів чи птахів. Це жорстоко, адже їм так само боляче, як і людям.

Чому для сучасної людини любов до природи перестала бути нормою і викликає подив?! Коли дитина цілиться з рогатки в горобця, це нікого не шокує. А хлопчик, який бродить серед вкритих снігом дерев ігає за дятлом, виводить пальчиком на снігу малюнки і захоплюється чарівністю зимового лісу, здається всім дивним…

Які ще риси характеру сподобалися мені в Олесеві? Напевно, впертість, уміння відстоювати свою точку зору. Це помітно, коли він сперечався з вчителькою на уроці малювання. Розповідь про цей випадок вказує на талант хлопчика в живопису і свідчить про те, що він здатний не тільки милуватися природою, а й зображувати її на папері.

Мене вразив епізод твору, де місцевий розбишака Федько Тойкало пригостив Олеся пирогом з м’ясом, а той хотів йому віддячити. Олесь навіть забув, що Федько його образив та боляче вдарив під око. Така поведінка дозволяє зробити висновок, що Олесь незлопам’ятний і вдячний. Він міг би стати щирим, вірним другом, але поки що не знайшов серед однолітків споріднену душу.

Бути таким, як Олесь, досить важко, адже він відрізняється від інших дітей і для всіх є ізгоєм. Проте, я дуже хочу бути на нього схожим. Більш за все мені подобаються в ньому такі риси характеру, як доброта, людяність, співчутливість та небайдужість. Це найголовніше, що має бути в кожній людині.

Отже, незважаючи на те, що всі на Олеся кажуть «дивак», його образ припав мені до душі, тому це мій улюблений літературний герой