Оленка підгодовувала пташок узимку. перебудуй розповідне на спонукальне речення, питальне зі звертанням

Прогулянка містом
Минулої суботи я і шестеро моїх друзів домовилися погуляти вулицями міста. Чимало людей гуляє тут у вихідні, бо місто наше дуже гарне, особливо історичний центр. Четверо друзів і я прийшли вчасно, а двоє - подзвонили і попередили, що запізнюються. Ми домовилися зустрітися у центральному парку.
Ми повільно йшли центральною вулицею, коли побачили, що два хлопця, що йшли нам назустріч, почали свартися. Ми підійшли і спитали, у чому справа. Виявилося, що вони не сварилися, а сперечалися щодо того, куди піти далі - у кіно або до парку. Ми познайомилися і почали розмовляти. Двоє з наших хлопців відразу теж захотіли у кіно, але я пригадав, що найближчий кінотеатр закрито на ремонт. Тоді ми всі семеро пішли до парку.
Двоє друзів, що запізнювалися, скоро прийшли, і ми вже гуляли у парку вдев'ятьох.

Останній подих осені 
Скоро прийде зима. Вона майже на порозі, зазирає у вікна, стукає у двері. Вже вкриваються вранці калюжі тонкими ламкими крижинками, вже трава, де-не-де зелена, вкрита білим інеєм. Але осінь ще не визнала поразки остаточно: то там, то тут бачиш останні листи на деревах, на клумбах ще живі хризантеми, чорнобривці та жоржини. Вони квітують останні дні, і це сумно, але вони такі гарні і різнобарвні, що коли дивишся на них, на душі стає приємно. Скоро впаде останнє листя, скоро скриються під снігом осінні квіти, але зараз, у цю мить, вони ще радують нас своїми барвами.