Наступила осень. Солнце позолотило верхушки деревьев, раскрасила листья в пёстрые, яркие, красивые цвета. На деревьях листья висят, похожие на золотые монеты. Подует тёплый осенний ветерок, и листья превращаются в маленькие самолётики. Туча пролетит, ветер затихнет, и листья опускаются на воду и превращаются в осенние кораблики. Другие листья упадут на землю и покроют её разноцветным ковром. Когда идёшь по нему, листья шуршат как жаренные чипсы. И сразу наступает хорошее настроение. И хочется поваляться в листьях. В небе стая птиц улетает на юг, прощаясь с нами до будущей весны.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1 - складносурядне 2 - складнопідрядне 3 - безсполучникове 4 - з різними видами зв’язку1. А Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою.Б Кажуть, щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов.В Не може при добрі той жити, хто хоче водночас злу й добру служити.Г Зло нічого не дає, крім зла, умій прощати, як прощає рідна мати.Д Українська пісня – це, за словами Гоголя, народна історія, сповнена барв.2. А Риба, щоб жити, має воду, птиця – небо, а людина повинна мати землю.Б Батько й мати – два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло.В Життя справді складне, і єдиний у нього підручник – досвід.Г Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій відкрила і землю з ним веселкою з’єднала.Д Життя росте лишень з любові, лише краса людей навчає жить.3. А Життя – то неповторна пісня, яку треба вміти вати, не збиваючись на фальшиві ноти.Б Сумління людське, виявляється, схоже на вулик: його теж можна розтривожити.В Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні.Г Ні спека дня, ні бурі, ні морози – ніщо не вб’є любов мою палку.Д Щасливий, хто малим задовольняється, нещасний, хто не знає меж.4. А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!Б . Мені не надокучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.В І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе у висоті.Г Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа нарешті досконала.Д Неси до людей слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні слави сіяча.5. А Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня, веселу в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня.Б Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне.В Посієш учинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер.Г І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт.Д Кажуть, життя як вокзал: завжди хтось приїжджає, а хтось від’їжджає.
Якось я ненадовго пішла з дому , щоб купити їжі . Мій непосидючій друг в квартирі перевернув все з ніг на голову . Коли я прийшла я була у розпачі , адже скоро повинні були повернуутися батьки .
Я дуже швидко прибрала . І батьки навіть на подумали про такий випадок прийшовши додому .
Зараз пухнастий клубочок дуже слухняний. :)