1. Як правильно запитати про час? А Скільки годин? Б Яка година? В Котра година? Г Скільки часу? 2. Виберіть правильний варіант позначення часу 7.20 А Сім годин двадцять хвилин Б Двадцять хвилин на восьму В Двадцять хвилин восьмого Г Сім двадцять 3. Виберіть правильний варіант позначення часу 12.45 А за чверть тринадцята Б без п’ятнадцяти час В сорок п’ять хвилин на тринадцяту Г дванадцять годин сорок п’ять хвилин 4. Виберіть правильний варіант позначення часу 17.30 А пів шостого Б сімнадцять тридцять В сімнадцять годин тридцять хвилин Г пів на вісімнадцяту 5. Якщо вам потрібно дізнатися час початку вистави, то ви запитаєте так: А У скільки годин почнеться вистава? Б О котрій годині почнеться вистава? В В який час почнеться вистава? Г О якій годині почнеться вистава? 6. Виберіть правильний варіант позначення часу 22.00 А десять часов вечора Б десята година вечора В двадцять дві години нуль хвилин Г двадцять друга година 7. Виберіть правильний варіант позначення часу 9.12 А дванадцять хвилин по дев’ятій Б дванадцять хвилин десятої В дев’ять годин дванадцять хвилин Г десятий час 8. Виберіть правильний варіант позначення часу 16.34 А тридцять чотири хвилини сімнадцятої Б двадцять шість хвилин до сімнадцятої В тридцять чотири хвилини по шістнадцятій Г без двадцяти шести хвилин сімнадцята 9. Виберіть речення, в якому іменник ПРАВИЛЬНО узгоджений з числівником на позначення дати А Вітаю вас із чотирнадцятим жовтнем. Б Вітаю вас із чотирнадцятим жовтень. В Вітаю вас із чотирнадцятим жовтню. Г Вітаю вас із чотирнадцятим жовтня. 10. Виберіть неправильний варіант узгодження іменника з числівником на позначення дати А Цим днем , двадцятим лютого, у моєму житті я пишатимуся завжди. Б Саме другим травня закінчуються записи в його щоденнику. В Сімнадцятим квітням не обмежуються строки будівництва. Г Четвертого серпня ми плануємо поїздку до моря. 11. Якщо хвилинна стрілка знаходиться в ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ циферблату, то для позначення часу використовуємо прийменники А ПО, НА Б ДО, ЗА В БЕЗ, ЗА Г ПО, ДО 12. Якщо хвилинна стрілка знаходить в ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ циферблату, то для позначення часу використовуємо прийменники А БЕЗ, ПО Б ПО, НА В ДО, НА Г ДО, ЗА

1.в
2.б
3.а
4.г
5.б.
6.б
7.а
8.г
9.г
10.в
11.а
12.а

Кожну епоху розвитку людства визначає моральної свідомості, який виступає домінуючим даного часу, певного народу, конкретних соціально – економічних умов. В усі часи людство надзвичайно обережно, делікатно ставилося становлення духовності особистості, адже міцному ґрунті духовності, моральності, культури зростає особистість відповідальна думку, , вчинок.

формування духовних цінностей студентської молоді є досить актуальною в . Сьогодні виступає активною силою політичних змін і залежно від того, які цінності вона у ці зміни, яку культуру впроваджує, багато в чому залежати майбутнє суспільства, його , напрям трансформації. Суспільство зацікавлене в тому, щоб ці цінності і були демократичними. Їх формування – завдання актуальне і таке, що потребує нагальної уваги.

Поняття "духовність", "духовний" сьогодні вживають кожному кроці. Гуманітарні науки, виховна діяльність спрямовані формування "духовного розвитку особистості", публіцистика закликає формування "духовних основ" життя і суспільства, зростання національної самосвідомості, взаємозв’язок освіти і церкви прискорив процес відродження духовності в її релігійно – конфесійному розумінні.

Розбудова української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства неможливі без розвитку української духовності. Протягом років незалежності нашої країни основним завданням державного управління був розвиток економіки, тому вирішення проблем у духовній сфері суспільства відбувалося залишковим принципом. Відсутність чіткої програми духовного відродження українського суспільства гальмувало втілення будь-яких реформ у всіх сферах суспільного життя. Пріоритетною сферою у духовності і культурному розвитку суспільства була і залишається освіта. Тому головне завдання сучасної освіти – це розвиток духовної культури особистості, що в підсумку стає основою формування і становлення особистості.

духовності й духовної культури молодої людини завжди хвилювала й хвилює кожного педагога, вихователя, куратора, адже формування її духовної культури – це ще й формування її свідомості, світогляду, включення в економічне, політичне, культурне життя народу, уклад життя сім’ї, нації.

Оволодіння студентською молоддю духовною культурою підносить свідомість особистості вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів шляху його розвитку.

Духовно – моральне виховання молоді – це водночас велика відповідальність і джерело зміцнення нації. Духовно – моральний потенціал складають загальнолюдські та християнські цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Звичайно, людина не може жити тільки рахунок духовних цінностей. Але сучасна взагалі не бачить сенсу в духовності. Це певною мірою пов’язано із вихованням, а також середовищем, в якому людина реалізовується, суспільством, в якому вона живе. У теперішній , коли є можливості духовного зростання, сучасні молоді люди не потребують цього.

Потреба у спілкуванні, активному відпочинку зникає, адже зміну приходять віртуальні Інтернет-мережі, які пропонують молоді спілкування не виходячи із дому. Тому сьогодні необхідні більш дієві засоби залучення молоді джерел духовного, вічного, нетривіального, а також пробудження і подальшого духовного розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови.

І питання це надзвичайно важливе, оскільки духовність – це творча спрямованість, наснага, енергія людини, її здатність самоусвідомлення себе як особистості. У практиці виховання пропонуються нині різні технології формування духовності молоді. Це і духовна реабілітація особистості через засоби масової інформації, через проникнення у світ мистецтва, через живе спілкування, позанавчальна виховна робота.

Барвінок Люблю я ліс! Люблю милуватися красою духмяних сосен і золотими кронами беріз, кучерявими верболозами на березі річки і осінньою прозорістю неба над верховіттям дерев. Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідо- му мені рослину.  Я чомусь подумала, що це лікувальний засіб. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов'язано багато народних звичаїв. Мене зацікавило те, що ця ніжна квітка зберігає зелений колір листя навіть під сніговим покривом. Витривалість і неабияка живучість цієї рослини оспівані в народних піснях: барвінок в українському фольклорі символізує бентежну молодість, кохання, шлюбні відносини