Знайдіть і прокоментуйте допущені морфологічні помилки. Зустрілися біля будинка, зворотній зв’язок, давайте поїдемо, сильна нежить, руде шим­панзе, найменш спокійніший, стукати по вікнам, біжуть, знахідного відмінку, семиста учнів, п’ять кілограм, фольклорних фестивалей, хотять, сім гривнів, у кіні, нашого ліцея

ответ: Зустрілися біля будинку, зворотний зв'язок, поїдьмо, сильный нежить, рудий шимпанзе, найменш спокійний, стукати по вікнах, біжать, західного відмінка, семисот учнів, п' ять кілограмів, фольклорних фестивалів, хочуть, сім гривень, у вікно, нашого ліцею.

Объяснение:

Випадково зустрівшись на балі в будинку Капулетті діти ворогуючих веронских сімейств Ромео Монтеккі і Джульєтта Капулетті закохуються один в одного всупереч чварам батьків , адже почуття непідвладні ніяким заборонам . Ромео потайки забрів на гуляння в масці , намагаючись забути про свою колишньої коханої Розалін , що мучила його довгий час . Проте зустріч з Джульєттою перевернула все і подарувала зовсім інші почуття – чисті , піднесені , що дарують щастя. Не уявляючи собі життя один без одного і розуміючи , що батьки ніколи не погодяться на їхній шлюб , вони таємно вінчаються за до друга Ромео брата Лоренцо .

Але ворожнеча сімейств призводить до жертв – брат Джульєтти Тибальд вбиває Меркуціо , друга Ромео . А Ромео змушений відстояти її честь і в сутичці з Тібальда вбиває його … Ось до чого призводить безглузда давня ворожнеча , причини якої ніхто вже не пам’ятає … За свій злочин Ромео висланий з Верони , а батьки Джульєтти готують її до шлюбу з Парісом . Закохані в повному розпачі , проте , до друзів і годувальниці дозволяє їм провести ніч разом і вселяє надію на порятунок їхнього кохання. Лоренцо дає Джульєти зілля , випивши яке вона зануриться в сон , схожий на смерть , а через сорок 8:00 прокинеться в сімейному склепі . У цей час повинен буде настигнути висланий до Мантуї Ромео і відвезти кохану.

З волі долі , цьому не судилося здійснитися. Лист від Лоренцо з поясненням ситуації не доходить до Ромео через карантин у місті. Сам же він дізнається тільки про те , що Джульєтта мертва, і тоді відправляється до Верони , щоб і самому загинути на могилі коханої. Страждаючи від горя і відчаю , Ромео вступає в бійку з нареченим Джульєтти Парісом і вбиває його , а потім отруює себе отрутою. Прокинувшись від сну , Джульєтта з жахом розуміє , що сталося і вбиває себе . Обидві сім’ї в жаху і розпачі усвідомлюють , що їх безглузда ворожнеча позбавила їх дітей , і миряться , заплативши за мир величезну ціну .

Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.

Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкрилася поросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка. 

Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.

Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.

То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем...

Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.

Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл.

Петро набрав у казанок кришталевої води. Відійшовши подалі від струмка, заходився сокирою викопувати яму для вогнища. Відтяв засохлий сук, розколов на скіпки. Приніс шишок. Тоді, трохи поблукавши серед кущів, приніс у шапці вогких бульбуватих коренів завбільшки з голубині яйця. Висипавши у казанок, добряче помив. Це були плоди любки. Ще цю рослину називають “Люби мене, не покинь”. Наші дівчата її у ворожбі вживають. А вояки знають, що, це найкращі ліки від знесилення. Татари у військовому поході завжди запасаються любкою. П’яти бульбочок на цілий день здоровому вояку вистачає, щоб сили не втратити. Треба тільки вміти приготувати.
Петро розпалив вогнище. Поставив на нього казанок із свіжою водицею. Невдовзі на дні казана почали народжуватися маленькі бульбашки, а тоді відриватись і злітати вгору, над поверхнею закрутилася пара.Тим часом Петро насилював чисто помиті бульбочки любки голкою на н
итку. Потім він потримав це “намисто” в окропі, щоб бульбочки не грічили, не пліснявіли й добре сохли. Після цього їх слід було б добряче висушити й розмолоти. З розмелених бульбочок на молоці або воді роблять бовтанку. Але то для людини. Коневі ж досить нашкребти й дати разом з перетертим на каменях розпареним вівсом.

Скоро усе було зроблено. Лиско куняв, опустивши голову. Петрів Буланко, приступивши до нього впритул, хльоскав хвостом. Він відганяв мушву і від себе, і від хворого товариша.
Петро прихилився спиною до нагрітої за день сосни і з насолодою вдихав запах розімлілої живиці. В казанку кипіла каша тепер уже для нього. З кущів розходилися духмяні пахощі. То чудодійна любка розкривала надвечір свої квіти. (За Ю.Логвином; 450 сл.)вот