ІВ ТЬ 3. Укажіть неправильне твердження.А Двадцять чотири — кількісний числівник.Б Двотисячний — кількісний числівник.В Нуль цілих і дві соті — дробовий числівник.Г Четверо — збірний числівник.6. Укажіть рядок, де в усіх випадках на місці пропуску слід пи¬сати и(іА два комп’ютер.., три з половиною гектар..Б нуль цілих і п’ять десятих відсотк.., три автомобіл..В одна ціла і шість сотих кіловат.., сто чотири грам..Г три кілограм.., півтора контейнер.. 8. Укажіть рядок числівників, кожен з яких пишеться як одне СЛОВО.А (шістсот)вісімдесятий, (три)мільярдний (вісімсот)десятийБ (десяти)тисячний, (дво)мільйонний, (триста)двадцятийВ (чотирьох)сотий, (дванадцяти)тисячний, (сеМи)мільйоннийГ (двісті)сьомий, (п’ятсот)тисячний, (шести)сотий

3 - б 6 - г 8 - в

Объяснение:

Должно б

Звичаї свого народу потрібно знати, тому що вони навчають мудрості. Наш народ раніше мав ґрунтовні знання про навколишній світ та все, що було йому близьким. На основі цього формувались звичаї та традиції, які об'єднували людей, сприяли їхньому гармонійному співіснуванню.

Сьогодні люди інколи забувають про те, що ми - єдина нація, яка має разом робити щось заради свого процвітання. Саме звичаї об'єднують окремих людей в одну етнічну групу. Ці традиції, обряди, творчість - генетичний код, що допомагає людям виокремлювати нас у націю. Звичаї повчають, виховують, дарують мудрість.

                                    

Ми живемо у вік науково-технічного прогресу, у часи царювання могутності людського розуму і знань. Вчені, здається, опанували вже всі, чи майже всі таємниці природи (принаймні, так думає багато з них), замахнулися, наприклад, навіть на таку суто Божу справу, як штучне створення людини з певними якостями (клонування). Могутні супердержави світу не тільки готові кинути виклик цілому світові, а чи самому БОГОВІ, але й роблять це. Інакше як пояснити те, що творять ці високорелігійні (як правило, християнські) держави з населенням тих країн, які попали до кола їх інтересів? Прикладів тут безліч як з давньої, так і не дуже – істор гаємо це і зараз – напад на Ірак всупереч рішенню ООН не потребує особливих коментарів. Здавалося б – чого, людино чи державо, чи, врешті-решт, людство, тобі ще треба? Набирайся сил і живи по праву сильного - за законом природи виживає найсильніший. Але чому ж в кінцевому результаті рано чи пізно з усіх цих великих потуг виходить, вибачте, пшик? Розвалилися після більшого чи меншого розквіту всі супердержави та суперімперії минулого. Можна впевнено стверджувати, що не омине ця доля і монстрів сьогодення. Що ж це за сила, яка зводить нанівець дію дійсно давно відомого, дуже поширеного, достатньо науково обґрунтованого і надзвичайно ґрунтовно розрекламованого всіма ЗМІ принципу-закону – виживає найсильніший? 
Можна застосувати багато підходів та варіантів пояснень з приводу наведених проблем, але хочеться запропонувати читачу подивитися на це питання дещо нетрадиційно – з урахуванням особливостей, наприклад, ніби простої УКРАЇНСЬКОЇ ЗВИЧАЄВОСТІ, яка, на перший погляд, не має ніякого відношення до принципу “виживання найсильнішого”.