Книжка, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок (за критеріями ЮНЕСКО — не менше 48) у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу; набір письмових, друкованих, ілюстрованих аркушів, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називають сторінками.Книжка є об’єктом вивчення книгознавства. Описом книг й інформуванням про них читачів займається бібліографія.Історія книжки тісно пов’язана із створенням і розвитком писемності. Як матеріал для письма в різний час використовували кору дерева, полотно, глиняні таблички, шкіру, папірус, пергамент.У Давньому Єгипті сувій як форма книги відомий з IV тис. до н.е.Звідти сувій, за свідченням Геродота, був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. У Давній Греції пергаментні сувої набули поширення з V-IV ст. до н. е., у Давньому Римі — з III—II ст. до н. е.В античні часи сувій був основною формою рукописної книги. Така книга складалася з багатьох склеєних між собою аркушів папірусу. Пергаментні аркуші зшивалися у сувій.У IV-V ст. сувій поступово був витіснений такою формою книжки, як кодекс, тобто зшиток пергаментних чи папірусних аркушів.Рукописна книга — кодекс, що містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого зміст)', написаний вручну.Найдавніші рукописні книги в Україні з’явились у період Київської Русі із запровадженням християнства. У І половині XI ст. князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам’ятки: Остромирове Євангеліє (1056— 1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076 Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV.CT. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, ХІІ-ХІІІ ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмське Євангеліє, кінець XII ст.; Євсієве Євангеліє, 1273; а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам’ятки не збереглися).До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам’ятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир (1397), озлоблений 302 високохудожніми мініатюрами.Найдавніші книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знаку.Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст., писана у монастирі в Пересолниці (Волинь). Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія.Пересопницьке Євангеліє являє собою книгу великого розміру, оправлену у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Текст написано на пергаменті чорним чорнилом уставом. На кожній сторінці 20 рядків основного тексту. Усіх аркушів налічується 482, тобто 964 сторінки. Циноброю (червоною фарбою) виконано нумерацію глав, початкові літери глав, зауваження на полях. Євангеліє складається із 63 зошитів по 10 аркушів у кожному. У рукопису складна система розділових знаків. Крім того, є ще «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови.Ця книга заслужено вважається символом української нації.Важливим аспектом цінності книги є художнє оформлення. Рукопис багато орнаментований: різнокольорові високохудожні мініатюри, заставки, ініціали, кінцівки з українськими мотивами.Вага пам’ятки — 9 кг 300 г, розмір — 380x240 мм.Першою друкованою книгою, автором якої був українець за походженням, вважається видання, що з’явилося у 1483 р. Автор її — Юрій Дрогобич (Котермак), син убогого ремісника Михайла Котермака з Дрогобича, який став ученим з європейським іменем, одним з перших українських докторів філософії і медицини. Називалась книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року...», а видав її відомий римський друкар Є. Зільберт тиражем близько 500 примірників. Книга містить цінні для тогочасного читача відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. Надрукована вона була у Римі форматом 18, 5x13 см.Першою книгою, надрукованою в Україні механічним був «Апостол», виданий у 1574 р. у Львові І. Федоровим.Містить традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських».Львівський «Апостол» являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні.Надрукований на 278 аркушах по 25 рядків тексту на кожній сторінці.Мав неабияке художнє оформлення — гравюри, герби Г. Ходкевича (покровителя І. Федорова), зображення апостола Луки, герб Львова. Тираж книги — приблизно 1000-1200 примірників.На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України та інших країн (3 енциклопедії).
Ответы
Нерідко світові філософи і навіть деякі психологи говорять про те, що поведінка людини, її ставлення до світу надалі відбивається на ній самій. Тобто, якщо людина ставиться до оточуючих погано і недружелюбно, то рано чи пізно вона заслужить симетричну несприятливу відповідь. У це можна вірити чи ні, але обов’язково необхідно враховувати. Водночас, стати позитивним до всього навколо, транслювати добро і світло в цілому не так-то й просто. Навіть якщо людина задасться такою метою, то в будь-якому випадку вона повинна буде з чогось починати, а починати завжди необхідно з самого простого, з малого і з самого близького.Як мені здається, англійське прислів’я «милосердя починається у себе вдома» саме про це. Кожна людина, яка хоче стати кращою, розумнішою, добрішою і продуктивнішою для суспільства, в якому вона живе, повинна почати зі свого побуту, свого оточення і своєї сім’ї. Далеко не завжди навіть успішні люди мають добре влаштоване життя вдома. Вони можуть бути досить склочними, набридати своїм домочадцям своїм шкідливим характером і зривати на них свою злість через неприємності на роботі. Я думаю, що це неправильно. Якби таких домочадців не було, злість б нікуди не поділася і була б зірвана на ще комусь іншому. Не варто забувати про дуже важливу обставину: те, що ближче тобі, приміром, твоя сім’я, іноді друзі набагато важливіше, ніж щось спільне, якісь глобальні цінності, наприклад, цінність миру, цінність прав особистості у міжнародному масштабі тощо. Кожна людина повинна розуміти, що закликати до якихось цінностей і відстоювати якісь загальні життєві принципи іноді набагато простіше, ніж просто взяти і навідатися до своїх старих батьків. У першому випадку вам нічого не потрібно, крім того, щоб вміти просторікувати, у другому ж випадку потрібно виділити час, кошти на поїздку, зрештою, потрібно дійсно забути про свої особисті справи і інтереси, приділивши свій час тому, кому він потрібний. Дивно гати за людьми, які не можуть влаштувати своє життя, вирішити домашні проблеми або проблеми з близькими людьми, але при цьому прагнуть навчити когось жити, вирішувати глобальні конфлікти або навіть намагаються критикувати політиків. Необхідно почати з себе, вирішити свої проблема, лише потім людина отримує моральне право щось вимагати.Дуже мудре прислів’я, яка вперше з’явилося в Англії, «милосердя починається у себе вдома» викликає у мене велику повагу. Я думаю, що кожна людина повинна прагнути до вирішення насамперед своїх власних проблем, а не до видачі необдуманих порад та критики оточуючим. Критикувати набагато простіше, ніж зробити, тому необхідно краще вирішувати власні проблеми. Я переконаний, що це мудре прислів’я прижилася б і в Україні, оскільки і тут багато людей з невлаштованим життям намагаються когось постійно критикувати.
В народі кажуть "слово без діла нічого не варте " , а це й справді так ,адже дійсно ти можеш говорити про різні теми і наобіцяти люди дуже багато речей , але час пройде і не всі люди потім це виконують . Людина може пообіцяти товаришу щось дуже важливе і він буде на тебе розраховувати і якщо ти це незробиш по якісь причині як потім про це йому сказати звичайно багато людей придумують собі алібі але так ти ще більше притоптуєш свою гідність . Ти ще й збрехав , а отже ще більше ніяковієш потім перед другом . Тому краще виконувати обіцянку бо потім ти взагалі впадеш в очах друзів і в своїх також.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Книжка, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу; набір письмових, друкованих, ілюстрованих аркушів, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називають сторінками.
Книжка є об’єктом вивчення книгознавства. Описом книг й інформуванням про них читачів займається бібліографія.
Як матеріал для письма в різний час використовували кору дерева, полотно, глиняні таблички, шкіру, папірус, пергамент.
Сувій був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. У Давній Греції пергаментні сувої набули поширення з V-IV ст. до н. е., у Давньому Римі — з III—II ст. до н. е.
В античні часи сувій був основною формою рукописної книги. Книга складалася з багатьох склеєних між собою аркушів папірусу. Пергаментні аркуші зшивалися у сувій.
Рукописна книга — кодекс, що містить твір художнього, релігійного, юридичного змісту, написаний вручну.
Найдавніші рукописні книги в Україні з’явились у період Київської Русі із запровадженням християнства. Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Звідси вийшли Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава. Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV.CT. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства.
До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам’ятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир.
Найдавніші книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знаку.
Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія.
Пересопницьке Євангеліє являє собою книгу великого розміру, оправлену у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Текст написано на пергаменті чорним чорнилом уставом. На кожній сторінці 20 рядків основного тексту. Циноброю виконано нумерацію глав, початкові літери глав, зауваження на полях. Євангеліє складається із 63 зошитів по 10 аркушів у кожному. Є «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови.
Ця книга вважається символом української нації.
Рукопис багато орнаментований.
Вага пам’ятки — 9 кг 300 г, розмір — 380x240 мм.
Першою друкованою книгою, вважається видання, що з’явилося у 1483 р. Автор — Юрій Дрогобич. Називалась книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року...», видав її Є. Зільберт тиражем близько 500 примірників. Книга містить відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. Надрукована вона була у Римі форматом 18,5x13 см.
Першою книгою, надрукованою в Україні механічним був «Апостол», виданий у 1574 р. у Львові І. Федоровим.
Містить традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських».
Львівський «Апостол» являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні.
Надрукований на 278 аркушах по 25 рядків тексту на кожній сторінці. Тираж книги — приблизно 1000-1200 примірників.
На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України та інших країн.