Київська осінь 1885 року. Золотисто-жовте, брунатно-червонувате листя шарудить в алеях навколо пам’ятника Святому Володимиру. Далеко видніється з Володимирської гірки глибоковода течія Славути. Васнєцов вдивляється у глибінь ріки, а думки його ширяють поміж стін новозбудованого Володимирського собору.Увесь цей біло сірий р стін з темними плямами треба розписати. Художник розмірковує, які сюжети де слід розмістити. Пригадує репродукції фресок давньоруських та візантійських соборів.Протягом десяти років Віктор Васнєцов виконав п’ятнадцять величезних композицій, написав тридцять окремих постатей, створив чотири тисячі квадратних аршинів стінопису. Особливу увагу серед його робіт привертає надвівтарний образ Богоматері з Божим Сином на руках.Разом із Васнєцовим над внутрішнім оздобленням храму працювали художники Свєдомський, Нестеров, Пимоненко та Катарбінський. ( З журн., 110 сл.) ВИПИШИТЬ З ТЕКСТУ ЗАЙМЕННИКИ , ВИЗНАЧИТИ РОЗРЯДИ , ДО ЯКИХ ВОНИ НАЛЕЖАТЬ​