ТВІР МІРКУВАННЯ" ЩО ТАКЕ ДОБРОТА"

Мета: закріпити знання учнів про текст; навчати складати текст-міркування за поданою темою, логічно та послідовно висловлювати свої думки; учити прислухатися до висловлювань інших учнів; розвивати мовлення, пам'ять, увагу, творчу уяву; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати людські чесноти.

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці. 

Ті,що люблять гонити інших,не здатні до дружби.Скільби зла тіїться за гарною подобою:гадюка ховається в траві

 Ті(займенник, підмет),що(сполучне слово,підмет) люблять(дієслово, присудок) гонити(дієслово,присудок) інших(займенник,додаток),не(частка) здатні(дієслово,присудок) до(прийменник) дружби(іменник,додаток). Скільки(числівник,підмет)  зла(іменник,підмет) тіїться(дієслово) за(прийменник) гарною(прикметник,означення) подобою(іменник,додаток):гадюка(іменник,підмет) ховається(дієслово,присудок) в(прийменник) траві(іменник,обставина).

1) [, питання:які?(що),  ]. - структурна схема

Розповідне,неокличне,сладнопідрядне речення,з підрядним означальним.

- просте, двоскладне(складний дієслівний присудок),  поширине, не ускладнене 

- просте, двоскладне,  поширине, не ускладнене

2) [ ]: [ ]. - структурна схема

Розповідне,неокличне, складне безсполучникове речення.

- просте, двоскладне(складний іменнико-числівниковий підмет), поширине, не ускладнене.

Пахне корою,лугом,травою - духом землі душа моя повниться.

 Пахне(присуд,дієсл) корою(дод,ім),лугом(дод,ім),травою(дод,ім) - духом(ім,дод) землі(дод,ім) душа(підм,ім) моя(ознзайм) повниться(прис,дієсл).

розп,неокл,складносурядне

[ ]- [ ]. - структурна схема

Розповідне,неокличне, складне безсполучникове речення.

1) просте, односкладне,неозначено-особове, поширине,  ускладнене однорідними додатками

2) просте, двоскладне, поширине,  не ускладнене

 

Наче вийшла вона за крайні хати, за городи й садки, щоб привітати кожного, хто добивається з далекої чи близької дороги.

Наче(обставина,прислівник) вийшла(присудок,дієслово) вона(підмет,займенник) за(прийменник) крайні(означення,прикметник) хати(додаток, іменник), за(прийменник) городи(додаток, іменник) й(сполучник) садки(додаток, іменник), щоб() привітати (присудок,дієслово) кожного(додаток, займенник), хто(підмет,займенник) добивається(присудок,дієслово) з(прийменик) далекої(означення, прикметник) чи(сполучник) близької(означення, прикметник) дороги(додаток, іменник). (неокличне, розповідне,складнопідрядне, з підрядними мети і з підрядним з*ясувальним) 

схема [ ], щоб( ) (питання - з якою метою), (хто)(питання - кого).

1) речення. двоскладне, поширене, повне, ускладене однорідними додотками.

2 )речення. односкладне,означено-особове,непоширине, повне,неускладнене.

3)речення. двоскладне,поширине, повне, ускладнене однорідними означеннями